"Зе-команда ухвалює антиконституційний закон про столицю, бо не може пробачити киянам програні вибори, а [меру Києва Віталієві] Кличку – його самостійність. Та чи промовчать кияни? Саме зі столиці завжди починалися перетворення у країні. Саме кияни завжди визначали політичний порядок денний. Вони звикли вирішувати за себе та обирати. Тому можу з упевненістю сказати, що кияни не забудуть Зе-команді цей демарш із позбавлення повноважень законно обраного мера та блокування його намірів створити районні ради. Можна тільки побажати їм удачі на виборах після такого. Сьогодні закон про столицю – завтра 0% на виборах", – наголосив Голобуцький.
Він вважає, що результати виборів та останні рейтинги є найкращим доказом того, що кияни й далі підтримують Кличка.
"Відвертої узурпації влади у столиці кияни Зеленському не пробачать. Під час місцевих виборів минулого року кияни чітко дали зрозуміти, кого вони хочуть бачити на чолі свого міста. "Слуги" отримали тоді лише 8%, УДАР – 20%. Така ситуація зберігається за результатами останніх опитувань. Тому цілком очевидно, що теза Банкової про те, що вони звільняють киян від "набридлого" мера і його партії, не витримує ніякої критики", – підсумував Голобуцький.
Він висловив сподівання, що влада відмовиться від своїх намірів, оскільки відновити довіру українців та міжнародних партнерів "після такого диктаторського кроку" буде складно.
Контекст
2003 року Конституційний Суд України вирішив, що Київську міську державну адміністрацію (КМДА) має очолювати особа, яку було обрано міським головою. У листопаді 2010 року четвертий президент України Віктор Янукович розділив ці посади, внаслідок чого мера Леоніда Черновецького на посаді голови міськадміністрації змінив Олександр Попов. 2014 року, після перемоги Віталія Кличка на виборах міського голови Києва, п'ятий президент Петро Порошенко призначив його головою КМДА.
У липні 2019 року під час зустрічі з Кличком президент України Володимир Зеленський підтвердив намір розділити повноваження обраного киянами мера та голови КМДА. 4 вересня Кабінет Міністрів погодив звільнення Кличка з посади голови КМДА, але це рішення не було затверджено президентом.
Верховна Рада 3 жовтня 2019 року, понад два роки тому, ухвалила у першому читанні законопроєкт №2143-3 "Про місто Київ – столицю України". Він пропонує розділити повноваження та посади київського міського голови і голови КМДА, який "здійснюватиме нагляд за дотриманням Конституції та законів України органами місцевого самоврядування і координуватиме діяльність територіальних органів центральних органів виконавчої влади".
Навесні – улітку 2021 року публічний конфлікт між Кличком та центральною владою відновився. У травні в Києві почали обшуки на низці комунальних та комерційних підприємств, а також у департаментах КМДА, які тривають досі. У партії УДАР вважають масові обшуки у столиці тиском та спробою дискредитації Кличка і його політсили.
У серпні Кличко заявив про спробу дискредитувати його, усунути з посади голови КМДА та змінити на "залітного ставленика". Цього самого місяця у ЗМІ з'явилася інформація, що головою КМДА можуть призначити чинного міністра розвитку громад і територій України Олексія Чернишова, але він її спростував.
19 жовтня Кличко та Зеленський зустрілися в Офісі президента – за словами Кличка, вперше за останній рік. За інформацією ЗМІ, на зустрічі був присутній Чернишов.
20 жовтня парламентський комітет із питань організації державної влади рекомендував Верховній Раді ухвалити законопроєкт про столицю у другому читанні й у цілому.
Нардеп від "Слуги народу", член комітету з питань організації державної влади Віталій Безгін зазначив, що Рада розгляне законопроєкт наприкінці листопада.
"Новий закон про столицю, якщо його ухвалювати, не повинен порушувати конституційні права мешканців столиці та принципи місцевого самоврядування", – заявив у жовтні Кличко.
+3 Київ
