+9 Київ
Головною зовнішньою загрозою для виборів-2019 є втручання Росії, головною внутрішньою – вплив політично ангажованих правоохоронних органів, заявив на міжнародному круглому столі "Що загрожує демократичним виборам в Україні?" 25 березня в Києві керівник політико-правових програм "Українського центру суспільного розвитку" Ігор Рейтерович.
В обговоренні взяли участь представники посольств країн Європи, Азії та Північної Америки, працівники міжнародних моніторингових та наглядових місій, аналітики з інших країн, українські політологи, політтехнологи, журналісти, юристи і громадські діячі, повідомляє сайт центру.
Експерти організації презентували аналітичний звіт про головні загрози, які можуть вплинути на вибори в Україні у 2019 році. П'ять головних негативних чинників, за словами Рейтеровича, – це ризик втручання Росії, вплив політизованих правоохоронних органів України, маніпуляції недосконалим виборчим законодавством, домінування "брудних" технологій і силові акції парамілітарних угруповань.
"Росія активізувала медійну та фінансову підтримку рухів, партій і кандидатів, які сприяють поширенню недовіри до українських виборів. З іншого боку, спостерігаємо політично заангажовану діяльність МВС, що підігрує одній політичній силі. При цьому відбувається активне використання парамілітарних організацій, що погрожують застосовувати насильство на дільницях. І ці заяви не отримують належної реакції міністерства", – зазначив експерт.
Французький журналіст і політолог Олів'є Ведрін зазначив, що Захід побоюється корупції як негативного фактора на українських виборах. Водночас, за його словами, у європейських ЗМІ мало новин про Україну, але залишається сильним вплив російських джерел інформації, і вони часто формують пропагандистську картину подій.
На український політикум вплив РФ знизився, додав політтехнолог Сергій Гайдай. Він уважає, що внутрішніми загрозами для виборів є залежність Центрвиборчкому від влади, низька політична культура суспільства, зокрема – лояльне ставлення до підкупу.
Політолог Валерій Димов заявив, що кандидат у президенти, лідер партії "Батьківщина" Юлія Тимошенко впливає на структури Міністерства внутрішніх справ, а також на радикальні рухи, які пов'язують із МВС.
"Таким чином робиться спроба "застовпити" обидві сторони вулиці – і радикалів, і правоохоронців – для розкачки методів "вуличної політики". У підсумку такі процеси працюють на дестабілізацію України в інтересах Росії", – зазначив він.
Директор Інституту світової політики Євген Магда підкреслив, що в день виборів ймовірні провокації й атаки на виборчі дільниці – показовий підкуп виборців або знищення документації, щоб підірвати віру в легітимність виборчого процесу.
Журналіст-розслідувач Олег Дейнека заявив, що громадська мережа "Опора" працює недостатньо прозоро.
"Відомості про фінансування, реальну структуру осередків "Опори" в регіонах, кількість її спостерігачів є закритою інформацією. Запроваджена організацією посада виборчого омбудсмена в кожній області також уповноважена міністром Аваковим і одним із нардепів від "Батьківщини". При цьому є випадки підкупу та незаконної агітації, які в "Опорі" відмовляються фіксувати", – стверджує він.
Аналітичний звіт надішлють 50 посольствам та міжнародним організаціям, які працюють в Україні, зазначає прес-служба організації.
"Експерти "Українського центру суспільного розвитку" у своєму дослідженні закликали правоохоронні органи дотримуватися незаангажованого підходу до всіх учасників виборчого процесу і не допустити викривлення результатів волевиявлення. Учасників виборів – вести кампанію в рамках правових і етичних норм. Законодавців – утриматися від політично мотивованих законопроектів, які вносяться "під вибори", та ліквідувати "білі плями" в уже ухвалених законах", – ідеться в повідомленні.
Фото: ucsd.org.ua
Вибори президента в Україні призначено на 31 березня 2019 року. Виборча кампанія стартувала 31 грудня 2018 року. 8 березня Центрвиборчком затвердив остаточний список із 39 кандидатів у президенти.
