$39.47 €42.18
menu closed
menu open
weather +12 Київ

Грозєв сказав, що загроза виходу фільму Bellingcat про вагнерівців змусила владу України робити "дуже сміливі речі"

Грозєв сказав, що загроза виходу фільму Bellingcat про вагнерівців змусила владу України робити "дуже сміливі речі" Грозєв про український уряд: Вони зробили дуже сміливі речі, щоб довести, що вони не є "поганими хлопцями"
Фото: ЕРА
У зв'язку із загрозою виходу фільму-розслідування Bellingcat про операцію українських спецслужб із затримання вагнерівців у Білорусі влада України почала робити сміливі і позитивні вчинки.

Таке враження склалося у журналіста Bellingcat Христо Грозєва у процесі роботи над розслідуванням, про це сам він розповів під час конференції Mezhyhirya Festival 5 вересня. Трансляцію конференції вели у Facebook.

За словами Грозєва, українська влада не дає відповідей на запити журналістів Bellingcat у цій справі вже протягом шести місяців.

"Ми не отримали відповідей від них. Ми маємо сподівання, ми ще чекаємо. [...] Буду відвертим. Мені здається, що загроза виходу цього фільму змусила уряд робити дещо позитивне. Вони зробили дуже сміливі речі, щоб довести, що вони не є "поганими хлопцями". Давайте дамо їм іще три місяці, нехай зроблять іще щось добре за цей час", – зазначив він.

Грозєв також сказав, що Bellingcat працює над трьома матеріалами про операцію українських спецслужб із затримання вагнерівців у Білорусі. Ідеться про двогодинний документальний фільм, який може претендувати на "Оскар", документальний фільм новинного формату і текстовий варіант розслідування. Останні два можуть оприлюднити у вересні, повідомив Грозєв.

За його словами, розслідувачі мають достатню кількість даних, які б підтверджували факт спецоперації, але не знайшли відповіді на запитання, через що її скасували.

Контекст

29 липня 2020 року влада Білорусі повідомила про затримання 33 іноземців, які належать до приватної військової компанії. У Радбезі Білорусі заявляли, що стосовно затриманих порушили кримінальну справу за статтею про підготовку терактів, пізніше повідомляли, що їх підозрюють у підготовці масових заворушень.

Офіс генерального прокурора України 12 серпня звернувся у Генеральну прокуратуру Республіки Білорусь із запитами про видання 28 вагнерівців (із них дев'ять – громадяни України), які активно брали участь у бойових діях на території Донецької та Луганської областей у складі терористичних організацій "ЛНР" і "ДНР".

14 серпня стало відомо, що влада Білорусі видала затриманих вагнерівців Росії. Президент України Володимир Зеленський вважає це недружнім кроком із боку Білорусі. На його думку, наслідки звільнення найманців "будуть трагічними".

Головний редактор "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов 18 серпня заявив, що поїздка бійців ПВК "Вагнер" у Білорусь була частиною спецоперації Головного управління розвідки Міноборони України та СБУ: планували посадити літак із найманцями в Україні, після чого затримати їх. За словами Бутусова, спецоперація провалилася через рішення керівника Офісу президента Андрія Єрмака і Зеленського про перенесення строку вильоту бойовиків із Мінська з 25-го на 30 липня, а також через витік інформації з України.

Про те, що інформація про проведення спецоперації щодо затримання вагнерівців потрапила до російських і білоруських спецслужб після наради у Зеленського, на якій були, крім глав українських спецслужб, керівники Офісу президента, розповів екссекретар Ради нацбезпеки і оборони України Олександр Турчинов. Він, як і колишній генеральний прокурор України Юрій Луценко, зазначив, що спецоперацію вели з 2019 року.

Колишній глава Офісу президента України Андрій Богдан заявив, що операцію із затримання найманців ПВК "Вагнер" зірвала людина "із найближчого оточення" Зеленського.

У СБУ назвали ці дані "фантастичним сценарієм". Начальник ГУР заявив, що бійців ПВК "Вагнер" у Мінськ перекидали російські спецслужби і це не було спецоперацією СБУ.

Зеленський заявив, що жодного "зливу" спецоперації із затримання вагнерівців не було.

Єрмак назвав дезінформаційною кампанією версію про причетність СБУ до появи вагнерівців у Мінську.

27 лютого 2021 року Бутусов повідомив, що виселили з будинку і позбавили охорони ексначальника ГУР Василя Бурбу, який, за даними журналіста, дав свідчення про провал операції із захоплення вагнерівців. У поліції інформацію спростували.

Вихід розслідування Bellingcat про вагнерівців переносили кілька разів. 6 березня видання ZN.UA повідомило, що Офіс президента України намагався домовитися з MI6 про невихід розслідування. За даними журналістів, на зустрічі в Києві із представниками британської розвідки були начальник ГУР Кирило Буданов і заступник глави Офісу президента Роман Машовець.

Шеф-редактор російського видання The Insider Роман Доброхотов, який допомагав проєкту Bellingcat проводити розслідування у справі найманців ПВК "Вагнер", заявив на початку серпня, що вихід розслідування затягують, тому що журналісти хочуть, щоб у матеріалі була позиція президента України і його офісу.