"Кажуть, що нібито в Україні не так улаштована безпека... До початку війни 2014 року таких вибухів не було. У схожих умовах боєприпаси зберігають і в Казахстані, і в Таджикистані, і в Узбекистані – у багатьох інших країнах колишнього СРСР. Ніде таких вибухів не відбувається. Вони відбуваються тільки в одній країні – в Україні... Тому це відповідь на запитання, чи є [у вас російська] агентура, діє вона тут чи ні", – сказав Ілларіонов.
Він зазначив, що вибухи на складах боєприпасів в Україні відбувалися за таким самим сценарієм, як вибухи на складі зброї та боєприпасів у Чехії 2014 року і на складах із боєприпасами і військових заводах у Болгарії у 2014–2015 роках. За даними розслідувачів, під час вибухів у цих країнах були агенти російської військової розвідки.
"[Вибухи в Україні] відбуваються так само, як і вибухи в Чехії, і Болгарії, але тільки в набагато більших масштабах. І яку велику кількість боєприпасів було знищено... Ці вибухи поставили Збройні сили України в дуже скрутне становище. Хоча, здавалося б, запаси були величезними. А зараз таких запасів немає", – зазначив експерт.
Інтерв'ю з Ілларіоновим вийде сьогодні на YouTube-каналі "В гостях у Гордона". Трансляція розпочнеться о 18.00
Контекст
За роки незалежності в Україні відбулося кілька великих пожеж на складах боєприпасів. До воєнного конфлікту з Росією, у 2003–2008 роках, вибухали арсенали в Бахмуті Донецької області, Новобогданівці Запорізької області (кілька разів) і Лозовій Харківської області.
З 2014-го до 2018 року в Україні сталися вибухи на п'яти складах боєприпасів – у Кривому Розі Дніпропетровської області, Сватовому Луганської області, Балаклії Харківської області, Калинівці Вінницької області та Ічні Чернігівської області.
20 березня 2014 року на танковому складі у Кривому Розі спалахнула пожежа, її загасили того ж дня. Вогонь знищив два танки Т-64, ще кілька одиниць бойової техніки було пошкоджено. Жертв і постраждалих не було. Кримінальне провадження відкривали за ч. 2 ст. 412 Кримінального кодексу (необережне знищення або пошкодження військового майна, якщо воно призвело до загибелі людей або інших тяжких наслідків).
Склади Міноборони у Сватові, де було приблизно 3,5 тис. тонн боєприпасів різної модифікації, загорілися 29 жовтня 2015 рік. Пожежу ліквідували за добу, але і після цього періодично виникали осередки займання й вибухи. Через пожежу і детонацію боєприпасів загинуло четверо людей (троє військових і одна місцева жителька). У військовій прокуратурі заявили, що причина пожежі у Сватові – службова недбалість посадовців, зокрема начальника складу. Водночас комісія Міноборони встановила, що загоряння на території військової частини сталося внаслідок запуску сигнальної ракети, яка влучила на територію з-за меж складу.
Вибухи на арсеналі в Балаклії почалися в ніч на 23 березня 2017 року. Пожежу вдалося остаточно загасити до 26 березня, очищенням території навколо складів сапери займалися приблизно місяць. Унаслідок вибухів загинуло дві жінки. У 10-кілометрову зону ураження потрапило 36 тис. осіб, п'ять будинків у Балаклії було зруйновано, понад 300 – пошкоджено. Тодішній головний військовий прокурор України Анатолій Матіос заявляв, що пожежа могла статися внаслідок диверсії. За його словами, перед вибухами на складі в Балаклії було чути гул апарата, схожого на безпілотник. Кримінальне провадження було відкрито за ст. 113 (диверсія), ч. 1 ст. 115 (умисне вбивство) і ч. 3 ст. 425 (недбале ставлення до військової служби) Кримінального кодексу.
Увечері 26 вересня 2017 року на арсеналі в Калинівці почали вибухати снаряди. На складі було 83 тис. тонн боєприпасів. Детонація боєприпасів припинилася тільки 3 жовтня. Через вибухи евакуювали 30 тис. місцевих жителів, усі вони пізніше повернулися додому. Постраждало двоє людей, ніхто не загинув. Військова прокуратура відкрила кримінальне провадження за фактом диверсії.
У ніч на 9 жовтня 2018 року на території 6-го арсеналу Міноборони в районі селища Дружба Ічнянського району Чернігівської області почали вибухати боєприпаси. Спалахнула пожежа, її ліквідували 24 жовтня. Загиблих і постраждалих не було. Військовий прокурор Центрального регіону України Григорій Рябенко заявляв, що вибухи стали наслідком диверсії (кримінальне провадження розпочали за цією статтею і за статтею про недбале ставлення до військової служби).
У 2019-му президент України Володимир Зеленський підписав указ "Про додаткові заходи щодо покращення стану зберігання ракет, боєприпасів і продуктів їх утилізації на арсеналах, базах і складах Збройних сил України". Згідно з указом, Кабмін має виділити гроші на забезпечення вибухопожежобезпеки арсеналів, баз і складів озброєння.
Станом на травень 2021 року Служба безпеки України ще розслідує вибухи на складах у Балаклії, Калинівці та Ічні. Жодну людину в межах цих розслідувань не повідомили про підозру. Вибухами у Сватові займається Державне бюро розслідувань. Там є кілька підозрюваних, усі – військовослужбовці. Двох командирів реактивних артилерійських батарей, які фігурують у цій справі, повідомили про підозру за ч. 3 ст. 425 Кримінального кодексу України (недбале ставлення до військової служби в умовах особливого періоду, що спричинило тяжкі наслідки).
У міжнародній розслідувальній групі Bellingcat припустили, що до вибухів на арсеналах в Україні причетні російські спецслужби. Розслідувач указав на схожість методики під час підготовки російськими диверсантами вибухів у Чехії та Болгарії. "Почерк досить стандартний і повторюється в кожному з вибухів. Вони завжди привозили із собою детонатори дистанційного керування з електричною зарядкою", – сказав головний розслідувач Bellingcat Христо Грозєв.
-1 Київ
