Ця резолюція має передбачати надання Україні довгострокового безпекового пакету, зазначив Яценюк.
Окрім цього, Євросоюз, на думку голови КБФ, має звернутися до Сполучених Штатів Америки, щоб ті надали таку саму допомогу, а також лендліз для України.
З огляду на нещодавню інформацію, зокрема від The Washington Post, про ймовірне скорочення Штатами їхніх видатків на оборону, треба закликати Америку не робити цього, наголосив він.
"Треба сказати: "Ми готові купувати вашу американську зброю, але тільки якщо ви надасте лендліз для України. Ми готові підвищувати свої оборонні видатки, якщо ви зробите те саме". Це обопільний процес", – вважає Яценюк.
Контекст
Закон про лендліз для України у США ухвалили у травні 2022 року. Відповідно до нього, американський президент міг дозволити уряду позичати або здавати в оренду засоби захисту Україні й іншим країнам Східної Європи, "яких торкнулося вторгнення країни-агресора РФ в Україну", щоб допомогти зміцнити їхню обороноздатність і захистити цивільне населення.
Амбасадорка України у США Оксана Маркарова заявляла в липні, що для оборонної допомоги Україні міноборони США поки використовує програми безоплатного передавання зброї, а лендліз – це додатковий інструмент, який застосовуватимуть у разі потреби.
2023 року Україна хотіла продовжити ще на рік строк дії закону про американський лендліз для Києва, який спливав 1 жовтня.
У грудні 2024 року Маркарова повідомляла, що Палата представників США ухвалила законопроєкт про асигнування на потреби національної оборони на 2025 рік (NDAA), у якому немає положення про продовження строку дії закону про лендліз для захисту демократії в Україні.