Єврокомісія вивчає різні сценарії забезпечення постачання газу для України – президентка ЄК

Єврокомісія вивчає різні сценарії забезпечення постачання газу для України – президентка ЄК Фон дер Ляєн: Ми також вивчаємо можливості спільного зберігання газу
Фото: EPA
Єврокомісія разом з українськими експертами вивчає різні сценарії, щоб забезпечити достатнє постачання газу для України. Про це 12 жовтня заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн на пресконференції після саміту Україна – ЄС, передає кореспондент видання "ГОРДОН".

"Ще одне питання, у якому ми підтримуємо Україну повністю, – це енергобезпека. Я розумію занепокоєння України щодо постачання газу, зменшення постачання газу від "Газпрому" на цю зиму й на наступні зими. Комісія спільно з українськими експертами вивчає зараз різні сценарії, як забезпечити достатнє постачання для України", – сказала фон дер Ляєн.

Президентка Єврокомісії додала, що ЄС тісно співпрацює з Україною, щоб збільшити здатність постачання газу від країн ЄС, включно з організацією реверсивних потоків газу від Словаччини.

"Ми також вивчаємо можливості спільного зберігання газу. У вас є газосховища, отже, ми будемо вивчати можливості зберігання газу і використання газосховищ для спільного блага", – додала вона.

Також фон дер Ляєн підкреслила, що Україна має залишитися країною транзиту газу, незважаючи на "Північний потік – 2".

"Для Єврокомісії очевидно і незмінно, що Україна залишається і має залишатися країною – транзитером газу", – сказала президентка ЄК.

Контекст

"Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Його будівництво завершено, заявила російська корпорація "Газпром" 10 вересня. 4 жовтня "Газпром" повідомив, що почав заповнювати газом першу нитку газогону "Північний потік – 2".

Радниця міністра енергетики України Олена Зеркаль говорила у вересні, що газогін іще не сертифіковано. Процедура передбачає, що запуск "Північного потоку – 2" має схвалити Єврокомісія, розповідав голова правління НАК "Нафтогаз України" Юрій Вітренко.

Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.

Адміністрація президента США Джо Байдена виступала проти будівництва газогону, однак наприкінці травня цього року глава Білого дому назвав "контрпродуктивним" із погляду відносин із Європою запровадження нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газогін "практично закінчено".

Німеччина і США 21 липня повідомили, що уклали угоду щодо газогону "Північний потік – 2". Німеччина обіцяла, що застосує національні санкції проти Росії і закличе до ефективних заходів ЄС, якщо РФ і далі використовуватиме газ як інструмент тиску на інші країни або "здійснить подальші агресивні дії проти України". Згідно з угодою, транзит територією України після введення в дію газогону потрібно продовжити на 10 років (термін дії чинного контракту на транзит спливає 2024 року).

Вищий земельний суд німецького Дюссельдорфа 25 серпня зобов'язав оператора газогону бути незалежним від "Газпрому" і дотримуватися європейського законодавства. Генеральний директор компанії "Оператор ГТС України" Сергій Макогон заявив, що це "саме те, на чому наполягає Україна".

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати