"Депутати Європарламенту вимагають, щоб ЄС зробив серйозні кроки щодо зниження своєї залежності від імпорту енергоносіїв із Росії та продемонстрував сильнішу енергетичну солідарність з Україною", – ідеться у повідомленні.
На думку євродепутатів, цього мають досягти завдяки тіснішому зв'язку енергетичних інфраструктур ЄС та України.
"У резолюції є заклик не вводити в дію трубопровід "Північний потік – 2", незалежно від того, чи буде він якоїсь миті відповідати положенням газової директиви ЄС", – повідомили у пресслужбі.
За резолюцію віддало голоси 548 депутатів, 69 – проголосували проти, 54 – утрималися. У документі Європарламент також засудив нарощування військ РФ біля кордону з Україною, висунув вимогу до російського уряду відвести сили та "припинити погрожувати сусідній країні".
Також євродепутати заявили, що у разі нової агресії з боку РФ у наступному санкційному пакеті її мають від'єднати від міжнародної платіжної системи SWIFT.
Окрім цього, Європарламент у контексті євроатлантичних прагнень України заявив, що країни під час вибору союзів не потребують схвалення інших держав.
Контекст
Будівництво "Північного потоку – 2", який має з'єднати Росію та ФРН дном Балтійського моря в обхід України, повністю завершено. 8 листопада 2021 року у "Газпромі" заявили, що трубопровід готовий до запуску.
Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають трубопровід загрозою для енергетичної безпеки Європи.
Адміністрація президента США Джо Байдена виступала проти будівництва газопроводу, проте наприкінці травня 2021 року глава Білого дому назвав "контрпродуктивним" із погляду відносин із Європою введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газопровід "практично закінчено".
Німеччина та США 21 липня 2021 року повідомили, що уклали угоду щодо газопроводу "Північний потік – 2". Німеччина обіцяла, що застосує національні санкції проти Росії та закличе до ефективних заходів ЄС, якщо РФ і далі використовуватиме газ як інструмент тиску на інші країни або "здійснить подальші агресивні дії проти України".
Вищий земельний суд німецького Дюссельдорфа 25 серпня цього року зобов'язав оператора газопроводу бути незалежним від "Газпрому" та дотримуватися європейського законодавства. Гендиректор компанії "Оператор ГТС України" (ОГТСУ) Сергій Макогон заявляв, що це "саме те, на чому наполягає Україна".
ОГТСУ повідомив, що Nord Stream 2 AG, якою на 100% володіє російський "Газпром", 8 вересня подала заявку на сертифікацію як незалежного оператора системи передавання газопроводу "Північний потік – 2" у Федеральне мережеве агентство ФРН.
"Немецкая волна" зазначала, що попереднє рішення щодо "Північного потоку – 2" має ухвалити Федеральне мережеве агентство ФРН, а потім свою позицію щодо газопроводу належить висловити Європейській комісії, вона може взяти на вироблення висновку до чотирьох місяців. Після цього у німецького регулятора буде ще два місяці на ухвалення остаточного рішення.
16 листопада стало відомо, що Федеральне мережеве агентство Німеччини зупинило сертифікацію "Північного потоку – 2". У компанії "Оператор ГТС України" припустили, що "Газпром" намагатиметься обійти законодавство ЄС для сертифікації трубопроводу.
Новопризначена глава МЗС ФРН Анналена Бербок заявила 12 грудня в інтерв'ю ZDF, що "Північний потік – 2" поки не можуть схвалити через невідповідність енергетичному праву Європейського союзу.
Президент Федерального мережевого агентства Німеччини Йоген Гоманн зазначив 16 грудня, що "Північний потік – 2" не запустять у першій половині 2022 року. За його словами, Nord Stream AG розпочала процес створення дочірньої компанії у ФРН. Він додав, що сертифікацію "Північного потоку – 2" відновлять, щойно компанія надасть необхідні документи.
-1 Київ
