Політика

Кабмін України схвалив угоду зі США про спільний Інвестиційний фонд відбудови

26 лютого 2025, 19.58 Этот материал также можно прочитать на русском

Українські надра й ресурси залишаються українськими і їх не передають ні у власність США, ні будь-кому іншому, зазначив Шмигаль. Фото: kmu.gov.ua

Кабмін України на засіданні 26 лютого ухвалив рішення, потрібні для підписання угоди між Україною і США про створення Інвестиційного фонду відбудови. Про це поінформував Telegram-канал "Уряд online", який висвітлює роботу уряду.

За словами прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, угода матиме шість основних позицій:

Україна і США створюють Інвестиційний фонд відбудови, який буде спільною власністю і яким спільно управлятимуть уряди обох країн;
українські надра й ресурси залишаються українськими, їх не передають ні у власність США, ні будь-кому іншому;
Україна вноситиме у фонд 50% майбутніх надходжень від своїх природно-ресурсних активів;
США робитимуть внески у фонд у вигляді коштів, фінансових інструментів та інших активів, критично важливих для відбудови України;
зібрані фондом кошти інвестуватимуть винятково у проєкти відбудови України (фактично йдеться про фонд для майбутніх поколінь українців);
у документі врахували зобов'язання України в межах євроінтеграційного процесу (жодних суперечностей із євроінтеграційними зобов'язаннями України не виникатиме).

Повний текст угоди між Україною і США опублікувала "Європейська правда". У ній 11 пунктів.

Імовірно, документ від США підпише глава американського мінфіну Скотт Бессент, від України – перша віцепрем'єр-міністерка – міністерка економіки Юлія Свириденко.

За даними джерел ЗМІ, в угоду потенційно ймовірне внесення точкових змін (зокрема, зміна підписантів), але основні положення вже узгоджено.

Контекст

ЗМІ писали 14 лютого, що глава Української держави Володимир Зеленський відмовився від пропозиції делегації Конгресу США підписати на полях Мюнхенської конференції з безпеки меморандум, згідно з яким Штати отримали б 50% усіх майбутніх запасів мінералів в Україні, тому що в документі не було гарантій безпеки для України.
15 лютого Financial Times опублікувала дані про те, що Зеленський наполягає, щоб будь-яка угода щодо українських рідкісноземельних корисних копалин була безпосередньо пов'язана з американськими та європейськими гарантіями безпеки, і що глава Української держави хоче, щоб інші країни, зокрема держави ЄС, брали участь у майбутньому розробленні природних ресурсів України.
Зеленський заявив 20 лютого, що Україна готова до "корисної угоди" із президентом США Дональдом Трампом щодо інвестицій і безпеки. За даними ЗМІ, США передали Україні "поліпшений" проєкт угоди про мінерали. Джерела NV інформували, що нова американська редакція проєкту угоди є жорсткішою за попередню, окрім мінеральних копалин, вона охоплює газ і нафту, а також пропонує закріпити за США 100% власності майбутнього фонду.
22 лютого українська сторона передала американським колегам нові пропозиції до тексту угоди про рідкісноземельні мінерали, повідомило джерело Fox News, яке бере участь у переговорах.
23 лютого Зеленський укотре заявив про те, що США надали Україні допомогу не на $500 млрд, а на $100 млрд. Також він заявив, що в угоді про українські ресурси мають бути прописані чіткі гарантії безпеки. Водночас міністр фінансів США Скотт Бессент сказав, що угода між США й Україною щодо українських корисних копалин містить "неявну" гарантію безпеки, у яку американці інвестують свої гроші.
26 лютого Трамп повідомив, що Зеленський, імовірно, приїде у Вашингтон 28 лютого для особистої зустрічі, під час якої політики можуть підписати угоду щодо видобування корисних копалин "на $1 трлн". Того самого дня Зеленський підтвердив інформацію про погодження угоди зі США щодо корисних копалин і сказав, що в ній немає пункту про "$500 млрд" боргу. "Головне для мене було, що ми не є боржниками", – зазначив президент.
Трамп 26 лютого анонсував, що 28 лютого в Білому домі підпише із Зеленським "дуже велику угоду", унаслідок чого США "повернуть свої гроші назад" і "отримають багато грошей у майбутньому".