Кабмін України відклав створення реєстру олігархів до закінчення дії воєнного стану

Верховна Рада 23 вересня 2021 року ухвалила у другому читанні законопроєкт "Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)". Президент України Володимир Зеленський підписав закон 5 листопада.

Згідно із законом, олігарх відповідає щонайменше трьом із таких ознак: бере участь у політичному житті; має значний вплив на ЗМІ; є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) суб'єкта господарювання, є суб'єктом природних монополій або посідає монопольне (домінантне) становище на загальнодержавному товарному ринку; вартість активів особи перевищує 1 млн прожиткових мінімумів.

У разі занесення бізнесмена в реєстр олігархів – такі рішення ухвалюватиме РНБО – йому буде заборонено брати участь у купівлі об'єктів великої приватизації, фінансувати політичні партії. Крім того, чиновники мають повідомляти про контакти з олігархами, а самі бізнесмени – подавати декларацію до Національного агентства з питань запобігання корупції.

9 червня 2022 року голова Нацагентства з питань запобігання корупції Олександр Новіков заявив в інтерв'ю Forbes, що через війну ідея створення реєстру олігархів втратила актуальність, оскільки "люди, яких ми раніше вважали олігархами, втратили центри свого впливу".

У червні 2022 року Зеленський увів у дію рішення РНБО про реєстр олігархів, порядок його формування й ведення. У липні Данілов заявляв, що реєстр олігархів готовий.

24 лютого 2023 року Кабмін ухвалив рішення відтермінувати запуск реєстру олігархів. Нардеп від "Слуги народу", представник президента у Верховній Раді Федір Веніславський пояснював, що це зроблено, щоб дочекатися висновків Венеціанської комісії.

У червні 2023 року Венеціанська комісія рекомендувала Україні відкласти імплементацію закону про олігархів.