У реєстр олігархів не занесено жодної людини

Політика

Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов розповів в інтерв'ю "Українській правді", котре опублікували 10 серпня, як відбувається створення реєстру олігархів, закон про який ухвалили 2021 року.

"Одразу після того, як ухвалили цей закон, дуже багато людей почали дивитися, у який спосіб зробити так, щоб не потрапити під його дію. Окремі категорії осіб позбулися певних монополій на деякі процеси. У нас сьогодні жодна людина ще не внесена в реєстр олігархів. Справа в тому, що внесення тих чи інших осіб [у реєстр] – відповідальна річ. Вони мають відповідати тим критеріям, які прописані в законі. І так сталося, що в нас на слуху саме два, три, чотири, п'ять прізвищ. А насправді все набагато складніше", – сказав він.

Данілов рік тому говорив, що було 86 осіб, які відповідали одному із чотирьох критеріїв олігархів, прописаних у законі, але мала бути подальша перевірка. Тепер він говорить, що цей перелік зменшили. Водночас, за його словами, через війну зараз дуже складно розуміти, що сталося з тими чи іншими активами, які наразі на окупованих територіях.

Данілов прокоментував висновок Венеціанської комісії, що закон про олігархів має потенціал використання в політичних цілях.

"Венеціанська комісія – звичайно, установа поважна, але треба розуміти, що кожна країна проходить певні часи свого становлення і в певні часи треба ухвалювати ті чи інші рішення. І якщо те, що записано в нашому законі про олігархів, комусь не подобається, майте на увазі, що це питання було на той час питанням національної безпеки", – заявив він.

Контекст

Верховна Рада 23 вересня 2021 року ухвалила у другому читанні законопроєкт "Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)". Президент України Володимир Зеленський підписав закон 5 листопада.
Відповідно до закону, олігарх відповідає щонайменше трьом із таких ознак: бере участь у політичному житті; має значний вплив на ЗМІ; є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) суб'єкта господарювання; є суб'єктом природних монополій або посідає монопольне (провідне) становище на загальнодержавному товарному ринку; вартість його активів перевищує мільйон прожиткових мінімумів.
У разі занесення бізнесмена до реєстру олігархів – такі рішення ухвалюватиме РНБО – йому заборонять брати участь у купівлі об'єктів великої приватизації, фінансувати політичні партії. Окрім того, посадовці мають повідомляти про контакти з олігархами, а самі бізнесмени – подавати декларацію до Національного агентства з питань запобігання корупції.
9 червня 2022 року голова Нацагентства з питань запобігання корупції Олександр Новіков заявив в інтерв'ю Forbes, що через війну ідея створення реєстру олігархів втратила актуальність, оскільки "люди, яких ми раніше вважали олігархами, втратили центри свого впливу".
У червні 2022 року Зеленський ввів у дію рішення РНБО про реєстр олігархів, порядок його формування і ведення. У липні Данілов заявляв, що реєстр олігархів готовий.
24 лютого 2023 року Кабмін ухвалив рішення відстрочити запуск реєстру олігархів. Нардеп від "Слуги народу", представник президента у Верховній Раді Федір Веніславський пояснював, що це зроблено, щоб дочекатися висновків Венеціанської комісії.
У червні 2023 року Венеціанська комісія рекомендувала Україні відкласти імплементацію закону про олігархів.