Окремо співрозмовники наголосили на ескалації Росією ситуації біля кордону з Україною й на тимчасово окупованих територіях. Кулеба розповів Гарно про актуальну ситуацію в зоні російсько-українського збройного конфлікту, а також проінформував про протиправні дії Росії в Азово-Чорноморській акваторії, мілітаризацію тимчасово окупованого Криму, Чорного й Азовського морів.
"Марк Гарно відзначив, що Канада з великим занепокоєнням ставиться до посиленої військової присутності РФ на кордоні з Україною та загроз, які нинішні дестабілізаційні дії Москви становлять для безпеки нашої держави та Європи в цілому. Глава канадської дипломатії відзначив виважену позицію України в ситуації, що склалася, підтвердив незмінну підтримку Канадою суверенітету й територіальної цілісності України та її євроатлантичних прагнень", – ідеться в повідомленні.
Також співрозмовники обговорили співпрацю в межах українсько-канадської робочої групи з мобільності "задля зміцнення діалогу в міграційній та візовій сферах".
"Дмитро Кулеба та Марк Гарно також скоординували дії в контексті підготовки до наступного етапу переговорів з Іраном стосовно притягнення до відповідальності винних за збиття літака PS752 та встановлення справедливості для жертв трагедії та їхніх родичів", – повідомили у МЗС.
Контекст
Відразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку й російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької й Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну попри надані Україною факти й докази. За даними ООН, за час конфлікту загинуло приблизно 13 тис. осіб.
22 липня 2020 року тристороння контактна група погодила режим повного і всеосяжного припинення вогню на Донбасі з опівночі 27 липня. Українська сторона регулярно заявляє про випадки порушення бойовиками режиму припинення вогню.
На початку 2021 року ситуація на Донбасі загострилася. Штаб операції Об'єднаних сил неодноразово повідомляв, що противник веде снайперський вогонь. 1 квітня в Офісі президента України повідомили, що з початку 2021 року російсько-окупаційні війська на Донбасі порушили режим припинення вогню понад 570 разів. Після загострення ситуації на Донбасі протягом 2021 року загинуло більше ніж 30 українських військових.
Наприкінці березня – на початку квітня ЗМІ й очевидці почали публікувати відеодокази, що Росія активно перекидає військову техніку у Крим через Керченський міст і стягує війська до кордону з Україною.
30 березня головнокомандувач Збройних сил України Руслан Хомчак підтвердив, що РФ нарощує війська поблизу кордону з Україною й в окупованому Криму, що "створює загрозу воєнній безпеці держави". Українська розвідка заявила, що Росія хоче розширити військову присутність на підконтрольній бойовикам "ДНР" і "ЛНР" території через введення регулярних підрозділів збройних сил РФ, і не відкинула спроби просування російських військ углиб території України.
Чисельність російських військ на кордоні з Україною й в окупованому РФ Криму сягнула 150 тис., заявив верховний представник Євросоюзу з питань зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель 19 квітня, пізніше цифру скоригували до 100 тис.
Прессекретар Пентагону Джон Кірбі відмовився називати точну цифру, але повідомив, що "це найбільше нарощування сил, яке ми бачили із 2014 року".
Влада РФ на тлі загострення ситуації оголосила про контрольну перевірку військ. Міністр оборони РФ Сергій Шойгу 13 квітня сказав, що Росія впродовж трьох тижнів перекинула до "західних кордонів" дві армії і три з'єднання повітряно-десантних військ, усіх їх залучено до навчань, які завершаться протягом 14 днів.
22 квітня Шойгу повідомив, що "всіх поставлених цілей досягнуто" й із 23 квітня Росія почне виведення військ у пункти постійної дислокації.
-1 Київ
