+16 Київ
Убивство російського журналіста Аркадія Бабченка – це терористичний акт стосовно журналістської спільноти як Росії, так і України, заявив у Facebook журналіст "Новой газеты" Павло Канигін.
"Ті, хто пише зараз, що жодної небезпеки він не становив, про "сакральну жертву" напередодні важливої події – чемпіонату світу, про ось це ось "дискредитувати [президента Росії Володимира] Путіна, якому невигідно" – господи, які ж вони боягузливі г...ндони. Протягом 18 років "невигідних Путіну вбивств" не знайдено замовника у жодній гучній справі, а відмовки все такі ж дешеві", – написав Канигін.
За його словами, "щодня Аркаша рубав із плеча так хвацько, що іноді ставало ніяково навіть близьким".
"Що вже казати про інших. Слова його були образливими для влади, яка знову оголосила про свою сакральну природу, й образливими для фанатиків, які раптом стали російським політичним мейнстрімом. А в такій атмосфері тотального божевілля вже одних слів стає цілком досить. Слова, та такі гострі, як у нього, неконтрольовані взагалі ніяк – зараз розкіш, яку відбирають, якщо можуть дотягнутися. І ось дотягнулися. Це могло бути що завгодно. Помста здвигнутих офіцерів за літак з оркестром, за колаж із Путіним на нюрнберзькій лаві, за горезвісний "Абрамс". Відповідь фанатиків [керівника "РИА Новости Украина" Кирила] Вишинського", – уважає Канигін.
Він додав, що, "зрештою, це міг бути "подарунок" комусь".
"Те, що сталося, – це сигнал, як пише один відомий гівнюк із "Комсомольской правды", усім, хто виїхав і думав, що гарантував собі тим самим безпеку. Напевно, гівнюк має рацію. Тільки це не просто сигнал. Це терористичний акт стосовно журналістської спільноти і Росії, і України. Вибравши найщирішого, найгучнішого і найсміливішого, того, хто перед очима, убивці атакували всіх нас. Якщо можемо дістати зухвалого дотепника Бабченка в київському під'їзді, подумайте, що можемо зробити з вами всіма іншими, кажуть убивці",– продовжив російський журналіст.
Канигін додав, що Бабченко "любив життя так, як я не знаю хто".
"Він любив веселитися і любив гучні компанії, де міг заплатити за всіх і залишитися без грошей на таксі. Півроку не виходив із дому після перелому, а потім зібрався і приїхав до мене на ювілей і танцював на милицях тверк під "Младшего лейтенанта". Навчив мене водити машину, коли мені було 20, я йому ще розбив фару в якихось промзонах між Таганкою та Автозаводською, а потім ми пили пиво у кіоску. Від нього завжди випромінювалися спокій, упевненість. На Майдані ми разом лазили по барикадах, ходили удвох на нейтралку, і я, ще недосвідчений у цих справах, відчував, що з ним я в безпеці. І тільки потім я зрозумів, що за спокоєм і впевненістю було насправді щось інше – прийняття неминучого плину життя, глибоке співчуття до нього: треба робити те, що вважаєш правильним, а далі хай буде, що буде", – написав Канигін.
Він запропонував сьогодні, 30 травня, у Києві, Москві та інших містах о 19.00 пом'янути Бабченка.
"У закладі, на вулиці чи в онлайні будьмо разом і говорімо про нашого друга. Київські колеги, зберімося ж хоч на Майдані. 19.00", – резюмував Канигін.
29 травня в російського журналіста Бабченка, який працював у Києві, стріляли в під'їзді його будинку. Він помер у машині "швидкої".
Голова київської поліції Андрій Крищенко повідомив, що правоохоронці розглядають професійну діяльність Бабченка як основну версію вбивства. За фактом злочину поліція Києва відкрила кримінальне провадження.
