"У Комуністичної партії Китаю є різний досвід у різних сферах. Чомусь коли говорять про Комуністичну партію Китаю, то кажуть тільки про якісь негативні моменти, але там є й позитивні. Наприклад, там 95 млн членів партії і такою структурою складно управляти, якщо не запровадити певні принципи. Такі принципи там є. Із того, що ми хотіли брати від китайських колег, – це меритократія у всіх сенсах, коли просуваються ті, хто дійсно цього заслужив", – сказав Корнієнко.
Водночас він зазначив, що не згоден зі словами голови парламентської фракції "Слуга народу" Давида Арахамії, який вважає, що принципи партії монобільшості у Верховній Раді та Комуністичної партії Китаю багато в чому збігаються.
"Я не згоден із трактуванням, що ми маємо стати Компартією Китаю. Певний досвід від них можна переймати. І якщо буде така нагода, то будемо переймати", – сказав Корнієнко.
Контекст
Комуністичну партію Китаю заснували 1921 року, при владі перебуває з 1949 року. Із 2012 року партію очолює Сі Цзіньпін (із 2013 року він є головою Китайської Народної Республіки).
Китай, за даними базованого у Великобританії Центру економічних і ділових досліджень, зараз є другою економікою у світі після США. Але, за прогнозами експертів, уже 2028 року (на п'ять років раніше, ніж очікували) Китай обжене США і очолить рейтинг.
2020 року Китай був головним торговельним партнером України. За даними Державної митної служби, протягом року Україна найбільше товарів імпортувала з Китаю (на $8,3 млрд) і експортувала в Китай (на $7,1 млрд).
Глава МЗС України Дмитро Кулеба зазначав, що 2019 року Китай уперше став "торговельним партнером України №1". "Діалектично в нас розвиваються відносини з Китаєм. Немає ні політичного діалогу з Китайською Народною Республікою, ні короваю із хлібом... Але при цьому бізнес цвіте яскравим кольором", – цитував його "Укрінформ".
Керівну партію Китаю критикують за порушення прав людини у країні. Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch у доповіді за 2020 рік зазначила, що порушення прав людини трапляються й в інших країнах, але "ніде більше уряд настільки енергійно й демонстративно не грає політичними м'язами, щоб підірвати міжнародні стандарти прав людини та інститути забезпечення відповідальності". У доповіді згадують масові репресії проти громадян Китаю тюркського походження (уйгурів, казахів та інших меншин, які живуть у Сіньцзян-Уйгурському автономному районі), державне електронне стеження й інтернет-цензуру.
Заява Арахамії з'явилася на тлі скандалу, пов'язаного з імовірним тиском Китаю на Україну. За даними агентства Associated Press, Китай шантажував Україну на засіданні Ради ООН із прав людини, погрожуючи заморозити постачання 500 тис. доз вакцини проти коронавірусу. За даними агентства, Пекін у такий спосіб домагався відкликання Україною підпису під заявою про ситуацію в Сіньцзяні. Україна підпис усе-таки відкликала, але публічно своїх дій не пояснила. Кулеба заявив, що в цій темі в публічному просторі "видно верхівку верхівки айсберга" і що "історію ще не відіграно".