З матеріалів випливає, що в той момент гору взяли прибічники менш тісних відносин України з Євросоюзом, оскільки на Заході була популярнішою ідея співпраці з Росією, яку очолював Володимир Путін.
Згідно з документами, Кучма звернувся безпосередньо до Блера з проханням підтримати кінцеву мету України щодо повномасштабної європейської та євроатлантичної інтеграції, зокрема повноправне членство в ЄС. Він додав до офіційного прохання рукописну записку, у якій зазначив, що покладає великі сподівання на допомогу Блера, оскільки той є другом України й може надати особисту підтримку в цьому питанні.
У публічному доступі опинився також лист спеціального радника Блера з європейських питань Роджера Ліддла, який написав прем'єру, що Київ хоче досягти "особливих відносин, якби ми були готові виявити до цього більше інтересу".
За словами радника Блера, британці й інші західні країни "дивляться на Путіна крізь рожеві окуляри". На думку ж українців, Путін "є розумним і помітним політичним діячем, але аж ніяк не героєм демократії", зазначив Ліддл.
В оприлюднених документах також повідомляють, що Блера "дуже надихнула" співпраця Путіна з НАТО щодо боротьби з тероризмом. Таку думку він висловлював за підсумками розмов із російським президентом, які відбулися після нападу на США терористичної організації "Аль-Каїда".
В іншій записці для внутрішнього користування зазначено з посиланням на тодішнього міністра оборони США Дональда Рамсфелда, що Вашингтон заохочував прагнення України до НАТО. Але Великобританія вважала, що Україна далеко не відповідає критеріям, які повинні мати претенденти на членство в Альянсі, хоча це не означає, що вона не зможе стати кандидатом на вступ.
На думку фахівчині зі східноєвропейської політики, професорки Бірмінгемського університету Катарини Волчук, 2001 року британське керівництво мало дбало про майбутні плани Росії щодо України, оскільки Путін на той момент "вважав себе євроатлантичним союзником".