Кулеба і Ткаченко висловили обурення стосовно утисків прав журналістів у Білорусі

Кулеба і Ткаченко висловили обурення стосовно утисків прав журналістів у Білорусі Кулеба (на фото) виступив зі спільною заявою із Ткаченком
Фото: EPA
Україна разом із міжнародною спільнотою засуджує наступ білоруської влади на представників ЗМІ, ідеться у спільній заяві міністра закордонних справ Дмитра Кулеби і міністра культури та інформполітики Олександра Ткаченка.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба і міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко висловили обурення стосовно обмежень і репресій проти журналістів у Білорусі. Спільну заяву міністрів 21 лютого опублікувало Міністерство закордонних справ України.

"Увесь демократичний світ визнає засоби масової інформації четвертою владою та не втручається у їхню професійну діяльність. Наступ на свободу слова, життя та здоров’я журналістів у Республіці Білорусь відкрито порушує ці базові принципи. Україна рішуче стоїть на захисті демократії і свободи журналістської діяльності та разом із міжнародним співтовариством засуджує наступ білоруської влади на представників ЗМІ. Особливе занепокоєння викликає деструктивна діяльність Росії, яка з використанням своєї армії пропагандистів повністю узурпувала інформаційний простір Білорусі, позбавивши білорусів права на вільний доступ до різних джерел інформації", – ідеться в заяві.

18 лютого Фрунзенський райсуд Мінська засудив до двох років позбавлення волі журналісток польського білоруськомовного телеканала "Белсат" Дар'ю Чульцову і Катерину Бахвалову (псевдонім – Андрєєва), які в листопаді 2020 року вели стрім із розгону протестувальників. За версією обвинувачення, журналістки "з корисливою метою" у прямому ефірі "через озвучування інформації" здійснили "збір учасників, які грубо порушують громадський порядок", "із метою створення масовості для можливості протистояння діям співробітників правоохоронних органів", зауважує "Медиазона. Беларусь". Журналістки своєї провини не визнали.

У Білорусі із 9 серпня 2020 року тривають акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув Олександр Лукашенко, який перебуває при владі із 1994 року, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.

Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спершу у  країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, подадуть 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.

Станом на початок лютого у країні нараховують 256 політичних в'язнів. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня на акціях затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявила про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.

Євросоюз 2 жовтня ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. 6 листопада ЄС ввів санкції проти Лукашенка і ще 14 білоруських чиновників. 17 грудня ЄС ввів третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи торкнулися 29 осіб і семи організацій.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати