Зазначають, що Кулеба проведе перемовини з міністром закордонних справ Німеччини Гайко Маасом, а також двосторонні зустрічі з керівництвом Бундестагу, членами уряду, лідерами провідних політичних партій та представниками бізнесу.
"Ключовими темами візиту стануть двосторонні відносини України та Німеччини, підтримка зусиль із відновлення суверенітету і територіальної цілісності України, подальша інтеграція України до Європейського союзу і НАТО, енергетична безпека України та Європи", – ідеться в повідомленні.
Говорячи про добудову "Північного потоку – 2" (на чому наполягає ФРН), Кулеба зазначав в інтерв'ю "Радіо НВ" 20 травня, що якщо газопровід реалізують – це буде поразка американської дипломатії.
"Дуже не хочеться бачити, що відносини з Німеччиною [для Вашингтона] важливіші, ніж відносини з іншими відданими друзями і партнерами США в Центральній Європі, – підкреслив Кулеба. – Не можна зміцнювати відносини з одним другом за рахунок відносин з іншими друзями".
Наприкінці травня Кулеба розкритикував Північноатлантичний альянс за те, що на саміт НАТО 14 червня не запросили Україну.
Контекст
Газопровід, який будують дном Балтійського моря, має зв'язати Росію з Німеччиною. У зв'язку із цим проєктом транзит газу через Україну може опинитися під загрозою. У лютому 2021 року в "Газпромі" заявляли, що мають намір ввести "Північний потік – 2" в експлуатацію цьогоріч. Путін 4 червня повідомив про завершення робіт із прокладання труб першої нитки "Північного потоку – 2".
Уряди США, України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви і Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
Україна вимагала участі в перемовинах у Вашингтоні між Сполученими Штатами і Німеччиною щодо "Північного потоку – 2". Посол країни в Берліні Андрій Мельник написав у Twitter, що 1 червня українська сторона висловила відповідне прохання уряду ФРН.
Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.
7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення в Конституцію положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого того самого року.
2018 року в НАТО визнали за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна здобула статус партнера розширених можливостей.
3 травня президент Польщі Анджей Дуда заявляв, що на саміті Альянсу в червні 2021 року обговорюватимуть дорожню карту для вступу України в НАТО.
-3 Київ
