Кулеба їде в Німеччину поговорити про інтеграцію України в НАТО і "Північний потік

Політика

8–9 червня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба здійснить робочий візит до Федеративної Республіки Німеччина. Про це повідомляють на сайті Міністерства закордонних справ (МЗС) України.

Зазначають, що Кулеба проведе перемовини з міністром закордонних справ Німеччини Гайко Маасом, а також двосторонні зустрічі з керівництвом Бундестагу, членами уряду, лідерами провідних політичних партій та представниками бізнесу.

"Ключовими темами візиту стануть двосторонні відносини України та Німеччини, підтримка зусиль із відновлення суверенітету і територіальної цілісності України, подальша інтеграція України до Європейського союзу і НАТО, енергетична безпека України та Європи", – ідеться в повідомленні.

Говорячи про добудову "Північного потоку – 2" (на чому наполягає ФРН), Кулеба зазначав в інтерв'ю "Радіо НВ" 20 травня, що якщо газопровід реалізують – це буде поразка американської дипломатії.

"Дуже не хочеться бачити, що відносини з Німеччиною [для Вашингтона] важливіші, ніж відносини з іншими відданими друзями і партнерами США в Центральній Європі, – підкреслив Кулеба. – Не можна зміцнювати відносини з одним другом за рахунок відносин з іншими друзями".

Наприкінці травня Кулеба розкритикував Північноатлантичний альянс за те, що на саміт НАТО 14 червня не запросили Україну.

Контекст

Газопровід, який будують дном Балтійського моря, має зв'язати Росію з Німеччиною. У зв'язку із цим проєктом транзит газу через Україну може опинитися під загрозою. У лютому 2021 року в "Газпромі" заявляли, що мають намір ввести "Північний потік – 2" в експлуатацію цьогоріч. Путін 4 червня повідомив про завершення робіт із прокладання труб першої нитки "Північного потоку – 2".
Уряди США, України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви і Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
Україна вимагала участі в перемовинах у Вашингтоні між Сполученими Штатами і Німеччиною щодо "Північного потоку – 2". Посол країни в Берліні Андрій Мельник написав у Twitter, що 1 червня українська сторона висловила відповідне прохання уряду ФРН.
Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.
7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення в Конституцію положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого того самого року.
2018 року в НАТО визнали за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна здобула статус партнера розширених можливостей.
3 травня президент Польщі Анджей Дуда заявляв, що на саміті Альянсу в червні 2021 року обговорюватимуть дорожню карту для вступу України в НАТО.