+2 Київ
Україну на останньому засіданні моніторингового комітету Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) назвали серед країн, які ухиляються від виконання зобов'язань у межах цього інституту, заявила нардеп від Опозиційного блоку Юлія Льовочкіна. Про це повідомляє офіційний сайт політсили.
"На засіданні моніторингового комітету, яке відбулося 15–16 травня в Гельсінкі, піднімалося питання викликів для моніторингової процедури щодо держав – членів РЄ та адаптації до них. Основна увага була приділена проблемі невиконання резолюцій ПАРЄ. Сумно констатувати, але Україна перебуває серед так званих держав-лідерів по ухиленню від виконання зобов'язань, узятих у рамках Ради Європи. Виконання резолюцій ПАРЄ – питання політичної відповідальності влади та лакмус її готовності до співпраці і зближення з Європою", – сказала Льовочкіна.
Політик додала, що досвід інших країн свідчить про невигідність такої позиції.
"Саботаж моніторингових місій теж є великою проблемою і вимагає відповідей. Усі ми знаємо про активну протидію та перешкоджання діяльності місій з боку Російської Федерації та про наслідки такої протидії, – сказала вона. – Досвід Туреччини свідчить про те, що навіть в умовах триваючих воєнних дій у країні і постійних ризиків безпеки важливо не відступити від демократії і забезпечувати основні права і свободи людини".
Нардеп упевнена, що на сьогодні ПАРЄ – головний для України європейський інститут, де країна може максимально ефективно просувати свої політичні ініціативи.
"Саме час українській владі задуматися про виконання своїх зобов'язань у рамках структурних органів Ради Європи. Уже в двох резолюціях, прийнятих у жовтні 2016 року і в січні 2017 року, ПАРЄ висувала цілий ряд вимог до української влади, на чолі яких – прийняття заходів по боротьбі зі всеосяжною корупцією, гарантування прав опозиції та свободи слова, приведення люстраційного законодавства у відповідність з рекомендаціями Венеціанської комісії. Не кажучи вже про виконання таких елементарних для будь-якого суспільства вимог, як розслідування резонансного вбивства відомого журналіста Павла Шеремета. Не думаю, що в нових умовах нашій владі варто так зневажливо ставитися до виконання цих резолюцій", – резюмувала політик.
Росія була позбавлена права голосу в ПАРЄ у квітні 2014 року – відразу після анексії Криму та початку військових дій на Донбасі. 28 січня 2015 року ПАРЄ ухвалила резолюцію, в якій продовжила санкції проти Росії та позбавила її права голосу до квітня.
На знак протесту делегація РФ заявила, що припиняє свої контакти з ПАРЄ до кінця 2015 року. У січні 2016 року РФ відмовилася подавати заявку на підтвердження повноважень на 2016 рік. На початку 2017-го Держдума не підтвердила своїх повноважень у ПАРЄ і на 2017 рік.
У квітні міжнародні спостерігачі та представники ПАРЄ й ОБСЄ заявили про неповну відповідність референдуму про розширення президентських повноважень у Туреччині ухваленим у Європі стандартам. Президент Туреччини Реджеп Ердоган у відповідь заявив, що спостерігачі повинні знати своє місце. 25 квітня ПАРЄ проголосувала за повернення Туреччини у процедуру моніторингу її зобов'язань перед Радою Європи, яка була скасована у 2005 році.
