-2 Київ
Завдяки журналістському розслідуванню про розкрадання в оборонній галузі України, опублікованому програмою Дениса Бігуса, Рада національної безпеки і оборони (РНБО) ухвалила рішення про зміни в діяльності державного концерну "Укроборонпром". Про це в інтерв'ю "Цензор.НЕТ" повідомив генеральний прокурор України Юрій Луценко.
"У 2014 році в "Укроборонпрому" було завдання будь-якою ціною дати техніку. І її давали. Чи були при цьому нечисті на руку чиновники? Так. Я це говорю не тільки політично, а й юридично – маємо вже десятки засуджених. Чи наживалися на цьому ділки, які до цього розпиляли армію за ціною металобрухту, а потім хочуть це продати "Укроборонпрому"? Так. Що з цим робити? Спочатку, як у кожній критичній ситуації, – ручне управління. Завтра треба все, що можливо, на фронт, і тому в ручному режимі намагалися керувати "Укроборонпромом". Це має свої плюси, бо це швидше, але й мінуси – виникають корупційні ризики. Рішення про зміни в "Укроборонпромі" відбулися вчора, і тут заслуга Бігуса, як би хто до нього не ставився", – сказав він.
Генпрокурор назвав зміни, які, за його словами, відбулися після опублікованого "Нашими грошима" розслідування.
"По-перше, РНБО за ініціативою президента вирішила зменшити секретну частину державного оборонного замовлення, а значить збільшити можливість людям на відкритих конкурсах, навіть через систему ProZorro, наприклад, продавати автомобілі армії. От чому автомобілі для армії ідуть під грифом "таємно"? Ніхто цього не знає. Продавати харчі, палатки треба без "таємно", – вважає Луценко.
Другою зміною він назвав відхід від ручного управління.
"Ми зміцнили вже власну промисловість. Наприклад, лопасті для вертольотів, які завжди були монополією РФ, зараз випускаються в Україні. Я навіть трошки брав участь у багатомісячних боях за те, щоб це відбулося. Або нові ракети, снаряди почали випускати самі, без російської контрабанди. Я також трохи брав участь і бачив, як президент пробивав, щоб у нас було виробництво. Тобто це було ручне управління", – зазначив генпрокурор.
За його словами, за п'ять років після початку війни "на перший план виходить питання конкурентності".
"Це зніме питання корупції, можливо, знизить ціни. У результаті вчора було прийнято рішення: частину продукції для військових держава розсекречує і пускає на прямі процедури конкурсу через систему ProZorro. При тому має посилитися відповідальність. Прийняте також рішення про підсилення відповідальності виконавців – запропонувати парламенту закон, за яким керівники фірми, котра не виконала контракту з військовими, будуть відповідати не штрафом, а тюрмою", – заявив Луценко.
Він навів приклад, коли "люди, які взялися побудувати гуртожитки для армії, їх просто не будують".
"Більше того – ходять у суди, намагаючись змінити договір. Треба, звичайно, проводити закон, по якому контрагенти саме військового відомства мають відповідати не штрафами, не розривом договору, а тюремним терміном, бо ми в стані війни", – підкреслив Луценко.
25 лютого програма "Наші гроші" опублікувала перші дві частини розслідування про розкрадання в оборонному секторі України. За даними журналістів, фігуранти схеми заробили як мінімум 250 млн грн під час війни на Донбасі. Журналісти стверджують, що учасники групи за допомогою фірм-прокладок скуповували контрабандою вживані запчастини до військової техніки в Росії і у два – чотири рази дорожче перепродували їх заводам "Укроборонпрому". Такою прокладкою був, зокрема, завод "Кузня на Рибальському", який до 2018 року належав президентові України Петру Порошенку.
Згідно з розслідуванням, у схемі брали участь нинішній глава "Укроборонпрому" Павло Букін, нині вже екс-перший заступник секретаря РНБО Олег Гладковський і його син Ігор.
У третій частині розслідування програми "Наші гроші" йшлося, що через дії корупціонерів Україна ледь не зірвала підписаного 2016 року контракту щодо ремонту літаків Ан-26 для Казахстану. За підрахунками журналістів, чистими організатори схеми контрабандних поставок вузлів отримали $300 тис., із яких $10 тис. віддали Букіну, який тоді обіймав посаду голови підприємства "Укрспецекспорт".
4 березня Порошенко підписав указ про звільнення Гладковського.
