+2 Київ
Причина вбивства Павла Шеремета з високою ймовірністю перебуває на перетині інтересів політичних і олігархічних угруповань, одне з яких представляв колишній міністр доходів і зборів України Олександр Клименко, а інше – колишній головний військовий прокурор Анатолій Матіос. Про це йдеться у другій частині розслідування альтернативних версій загибелі Шеремета, яку сайт "Заборона" опублікував 23 вересня.
Автори статті звернули увагу на те, що за кілька тижнів до загибелі Шеремета до військової прокуратури з департаменту спецрозслідування ГПУ передали справу про зловживання владою і службовим становищем, а також ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, у чому підозрювали Клименка.
У Матіоса, чиє відомство на той момент розслідувало низку політично безперспективних справ (Іловайськ, злочини бійців добробатів), з'явився шанс зайнятися справою оточення президента-втікача Віктора Януковича, що обіцяло політичні дивіденди, пише "Заборона".
У липні 2016 року Матіос зустрічався із Шереметом. Відносини між чоловіками були дружніми, що визнає цивільна дружина журналіста Олена Притула. Військовий прокурор говорив, що тему поїздки Шеремета в Москву, де той зустрічався із Клименком, вони під час останньої розмови не встигли обговорити, проте нібито "Павло темними фарбами описував своє перебування в Москві".
Шеремета вбили 20 липня 2016 року, а 8 серпня на допит у Нацполіцію прийшла переселенка з Донецька Марина Мацюк, яка заявила, що знайомий Клименка, бізнесмен Максим Зотов зізнався їй у вбивстві журналіста. Зотов стверджує, що його обмовили.
Цей епізод міг стати частиною кампанії з тиску на Клименка, організованої Матіосом, вважають автори розслідування. На той момент у країні обговорювали можливість дострокових парламентських виборів, і міністр-утікач, який розвивав проєкт "Успішна країна", розраховував завдяки йому повернутися в Україну.
Однак арешт ексзаступника Клименка, голови податкової міліції часів Януковича Андрія Головача, "вертолітна справа" із затриманням топподатківців, арешт майна холдингу "Вести", підконтрольного ексміністру, а також зміна політичної кон'юнктури зробили "реванш" Клименка неможливим.
Поява Зотова у справі Шеремета могла бути і спробою відвести слідство від справжніх убивць журналіста, припускає "Заборона". У такому разі дивно, що Міністерство внутрішніх справ "не зацікавилося походженням неймовірної історії" про "російський слід", резюмували автори.
Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок підриву машини, що належала співзасновниці видання "Українська правда", цивільній дружині журналіста Олені Притулі. Прокуратура кваліфікувала інцидент як умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох людей.
12 грудня 2019 року міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков повідомив про затримання підозрюваних у причетності до вбивства Шеремета. Пізніше того самого дня Нацполіція назвала імена ймовірних причетних: це військова медсестра Яна Дугарь, військовослужбовець і музикант Андрій Антоненко та дитяча лікарка і волонтерка Юлія Кузьменко.
Слідчі вважають, що вибухівку під автомобіль Шеремета закладали Кузьменко та Антоненко. Останнього називали організатором злочинної групи. Дугарь нібито займалася "розвідкою": шукала камери відеоспостереження на маршруті слідування змовників.
22 травня 2020 року поліція повідомила захист підозрюваних про закінчення досудового розслідування.
Шевченківський райсуд Києва ухвалив рішення, що підозрюваних судитимуть за участю присяжних. Перше засідання по суті призначено на 28 вересня.
