ГОРДОН
 
 
ПОЛІТИКА ЕКСКЛЮЗИВ "ГОРДОНА"

Мішин: РФ дістає вигоди від азербайджансько-вірменського протистояння. Обидві країни воюють багато в чому російською зброєю

Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном зараз вигідний Росії, сказав у коментарі виданню "ГОРДОН" політолог-міжнародник, сходознавець Олександр Мішин.

Цей матеріал можна прочитати і російською мовою
Мішин: У сухому залишку для росіян дуже багато плюсів від нової війни
Мішин: У сухому залишку для росіян дуже багато плюсів від нової війни
Фото: Олександр Мішин / Facebook

Мета Вірменії у воєнному конфлікті в Нагірному Карабасі – не допустити розширення експорту енергоносіїв з Азербайджану на ринки Європи й у Туреччину. Про це в коментарі виданню "ГОРДОН" заявив політолог-міжнародник, сходознавець Олександр Мішин.

"Поточні бої в Нагірному Карабасі на межі перетворення на повномасштабну війну. Вони збіглися за часом із періодом великої політичної невизначеності у світі. По-перше, йдеться про те, хто з кандидатів переможе в боротьбі за Білий дім на листопадових виборах у США. По-друге, на пострадянському просторі за драматичним сценарієм розвиваються протести в Білорусі проти правління Олександра Лукашенка. По-третє, світ стоїть на порозі другої хвилі пандемії COVID-19, і її наслідки важко спрогнозувати. І ось між цими паралельними процесами опинилися Вірменія та Азербайджан, конфлікт між якими дуже вигідний зараз Росії", – сказав співрозмовник.

На його думку, мета Вірменії – перешкодити просуванню азербайджанських енергоносіїв на ринки Європи й Туреччини.

"Улітку 2020 року сторони вже вступали у збройне протиборство одна з одною. Єреван і Баку протестували реакцію світової спільноти. У підсумку, очевидно, сторони дійшли висновку, що в умовах пандемії інші країни світу зациклені на своїх внутрішніх проблемах, що розв'язує їм руки. Мета Вірменії – не допустити реалізації амбітних проєктів Азербайджану з розширення експорту енергоносіїв на ринки країн Європи й у Туреччину. Саме для цього Єреван затіяв літню кризу на Товузькому напрямку, де пролягають лінії азербайджанських експортних трубопроводів. Схоже, це була прелюдія перед війною в Нагірному Карабасі. Адже відчувши наростання ворожості з боку Вірменії, азербайджанці почали готуватися до різних сценаріїв реагування. Звісно Вірменія, будучи членом ОДКБ і перебуваючи у практично цілковитій військово-політичній залежності від РФ, не може діяти без погодження своїх воєнних акцій із Росією", – підкреслив Мішин.

Він переконаний, що найвигіднішим цей воєнний конфлікт є Російській Федерації.

"Москва діє таємно, і безпосередньо покласти відповідальність на Росію за ситуацію в Нагірному Карабасі річ непроста, адже, як уже згадували, Вірменія – незалежна держава. Але важливо пам'ятати, що саме росіяни дістають найбільше вигод від воєнного азербайджансько-вірменського протистояння. Обидві країни воюють багато в чому російською зброєю, на чому добре заробляє ОПК РФ. Виснажені війною сторони все більше тяжіють до Москви як посередника, і в підсумку Азербайджан буде лояльнішим Росії й віддалиться від ЄС і НАТО, а Вірменія остаточно закріпиться в російській орбіті впливу. Росія демонструє неспроможність мирних ініціатив Трампа з досягнення стійкого миру в Нагірному Карабасі. Не кажучи вже про те, що під сумнів ставлять репутацію азербайджанської сторони як надійного постачальника енергоносіїв. У сухому залишку для росіян дуже багато плюсів від нової війни", – зазначив політолог.

Він вважає, що конфлікт може послабити позиції ОДКБ як оборонної структури.

"Конфлікт є локальним і триває у формі позиційної війни, що означає низьку ймовірність значних територіальних змін. Мета Азербайджану полягає в тому, щоб зайняти непідконтрольну територію так званої "Нагірно-Карабаської Республіки", а це означає, Баку буде всіма силами стримувати воєнні дії виключно в районі Нагірного Карабаху. Зі свого боку, мета Вірменії – у виведенні конфлікту за межі нагірно-карабаського театру воєнних дій і позиціонуванні його як нападу Азербайджану на суверенну вірменську територію. Це дасть змогу залучити механізми ОДКБ. Росії цей варіант дуже невигідний, оскільки їй доведеться заступитися за Єреван і воювати проти Азербайджану. Зараз Москві це не потрібно, так само, як і іншим учасникам ОДКБ. У підсумку ОДКБ як оборонна структура стоїть на роздоріжжі, і цей конфлікт матиме великі наслідки для її майбутнього", – сказав Мішин.

Водночас, вважає політолог, конфлікт у Нагірному Карабасі може стати тестом становища Туреччини в тюркському світі.

"Для Туреччини цей конфлікт є тестом на силу її позицій у тюркському світі, перевіркою на спроможність у ролі потужної регіональної держави. Але Туреччина є членом НАТО, а отже, є певний коридор дій, за межі якого турки не переступлять, щоб не втягнути Північноатлантичний альянс у конфлікт. У підсумку турецька допомога Баку не буде явною, вона буде схожою на ті форми сприяння, які Росія надає Вірменії, тобто буде дзеркальною і сумірною поточним потребам Азербайджану. Не варто забувати, що більшість сучасних конфліктів має гібридний характер, а отже, у ньому будуть комбатанти, безпосередньо не пов'язані із країнами, що воюють. На боці Вірменії можуть воювати бойовики з Абхазії, Південної Осетії, курдські сили, а також вихідці з так званих "ДНР" і "ЛНР". Азербайджанську сторону можуть підтримати вихідці із "Сирійської вільної армії", яка має заступництво Туреччини", – резюмував Мішин.

27 вересня в Нагірному Карабасі почалися масштабні бойові дії. Міністерство закордонних справ Вірменії повідомило про обстріл мирних населених пунктів, міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію в "масштабній провокації" й обстрілі позицій азербайджанської армії. Азербайджан заявив про загиблих і поранених мирних жителів унаслідок обстрілу з боку Вірменії.

Попереднє загострення в регіоні було в липні. 12 липня біля кордону Азербайджану та Вірменії сталася збройна сутичка, 13 липня конфлікт продовжився. Міноборони Азербайджану поінформувало, що азербайджанські війська знищили опорний пункт на території Вірменії, артилерійські установки, автомобільну техніку та живу силу. Водночас міноборони Вірменії повідомило про "провокаційні дії" азербайджанської сторони. У Баку заявили про 12 загиблих під час боїв у Товузькому районі, серед них – генерал-майор Полад Хашимов. Із боку вірменської армії загиблих четверо.

1991 року за підтримки Вірменії Нагірний Карабах оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, які тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я і припинення вогню, але час від часу між сторонами виникають збройні сутички. За час конфлікту в регіоні загинуло більше ніж 30 тис. осіб.

Азербайджан вважає Нагірний Карабах окупованою Вірменією територією.

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

КОМЕНТАРІ:

 
Заборонені нецензурна лексика, образи, розпалювання міжнаціональної та релігійної ворожнечі і заклики до насильства.
 
Залишилось символів: 1000
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ
 

Натисніть «Подобається», щоб читати
Gordonua.com в Facebook

Я вже читаю Gordonua в Facebook