Мовний омбудсмен назвав "цинічною атакою" на українську мову законопроєкт про відтермінування дублювання фільмів

Мовний омбудсмен назвав "цинічною атакою" на українську мову законопроєкт про відтермінування дублювання фільмів Кремінь: Ми проти таких прихованих маніпуляцій із законодавством
Фото: Тарас Кремінь / Facebook

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь звернувся до спікера Верховної Ради Дмитра Разумкова з вимогою не допустити внесення будь-яких змін до мовного законодавства. Про це мовний омбудсмен повідомив у Facebook.

Кремінь назвав "маніпуляцією" законопроєкт про відтермінування обов'язкового озвучування фільмів українською мовою на невизначений термін і закликав Раду не підтримувати його на сьогоднішньому засіданні.

родовжується цинічна масова атака на українську мову. Ми проти таких прихованих маніпуляцій із законодавством, які фактично призведуть до створення для громадян України додаткових обмежень за мовною ознакою, що є неприпустимим", – ідеться в повідомленні мовного омбудсмена.

Контекст

Проєкт закону №5554 зареєстрували в парламенті 24 травня. Його автори – нардепи від "Слуги народу" Євгенія Кравчук і Микита Потураєв. Законопроєктом пропонували внести зміни до ч. 6 ст. 23 закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної", щоб його норми набували чинності не із 16 липня, а за два місяці після зняття карантину.

Ця стаття передбачає, що мова поширення і показу фільмів в Україні – українська, тобто їх потрібно озвучувати або дублювати державною мовою. Це правило поширюється на фільми, зняті в Україні та за кордоном, виняток – національна кінопродукція кримськотатарською мовою та іншими мовами корінних народів.

Потураєв стверджував, що йдеться не про фундаментальні зміни.

"Законопроєкт відкладає до наступного року норму про обов'язкову демонстрацію візуальної продукції українською мовою. Річ у тому, що через епідемію коронавірусу були заборонені зйомки, і наші продакшн-компанії і телеканали не могли знімати. На сьогодні в них старі бібліотеки, у яких немає достатньої кількості продукції українською мовою. Вони знали про цю норму, готувалися до її імплементації, але ніхто не готувався до COVID-19, тому плани зняти достатню кількість годин відеопродукції – телефільмів, серіалів українською мовою – порушено. Вони не встигали, звернулися із проханням про відтермінування, тому ухвалено рішення трохи відкласти виконання вимог закону", – розповідав він у коментарі "ГОРДОН".

У липні 2019 року в Україні набув чинності закон про забезпечення функціонування української мови як державної. Відповідно до закону, українська мова є обов'язковою для використання в органах державної влади і місцевого самоврядування, а також у публічних сферах суспільного життя. Дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування і релігійних обрядів.

Із січня 2021 року всі постачальники послуг, незалежно від форми власності, мають обслуговувати споживачів українською мовою, на прохання клієнта можна використовувати іншу мову, прийнятну для обох сторін. Протягом перших двох місяців дії норми мовному омбудсмену надійшло майже 1 тис. повідомлень і скарг на її недотримання.

Згідно з результатами опитування, проведеного 16–27 лютого Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з Центром політичної соціології, 54% українців підтримують введення обов'язкового використання державної української мови у сфері обслуговування.

15 червня Верховна Рада внесла до порядку денного сесії законопроєкт про введення обов'язкового дублювання фільмів українською мовою.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати