Законопроєкт "Про внесення змін до деяких законів щодо підтримки вітчизняних виробників теле- і кінопродукції в період встановлення карантину у зв'язку з поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" належав до трьох десятків документів, які народні депутати вирішили внести до порядку денного.
За постанову проголосувало 227 парламентаріїв за необхідних 226, зокрема п'ятеро представників "Голосу": голова фракції Ярослав Железняк, голова партії Кіра Рудик, а також нардепи Роман Костенко, Ярослав Рущишин і Андрій Осадчук. Два тижні тому Рада провалила голосування про внесення документа до порядку денного.
Нардепка від "Голосу" Олександра Устінова у Facebook розкритикувала колег по фракції за підтримку постанови.
"Голосами групи Железняка і Рудик, а саме Романа Костенка, Ярослава Рущишина, Кіри Рудик, Андрія Осадчука, Ярослава Железняка, протягли до порядку денного законопроєкти 5554, 5554-1 про російську мову. 227 за! Зіграв кожен голос. Тепер знаєте, кому подякувати особисто", – написала вона.
Железняк у Facebook назвав голосування представників "Голосу" за зазначену постанову "прикрою помилкою". Він підкреслив, що Рада лише внесла законопроєкт про відтермінування дубляжу до порядку денного, але не ухвалювала рішення по суті. Нардеп запевнив, що "Голос" не підтримуватиме проєкт закону, коли його винесуть на голосування.
Контекст
Проєкт закону №5554 зареєстрували в парламенті 24 травня. Його автори – нардепи від "Слуги народу" Євгенія Кравчук і Микита Потураєв. Законопроєктом пропонували внести зміни до ч. 6 ст. 23 закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної", щоб його норми набували чинності не з 16 липня, а за два місяці після зняття карантину.
Ця стаття передбачає, що мова поширення і показу фільмів в Україні – українська, тобто їх мають озвучувати і дублювати державною мовою. Це правило поширюється на фільми, зняті в Україні та за кордоном, виняток – національна кінопродукція кримськотатарською мовою та іншими мовами корінних народів.
Потураєв стверджував, що йдеться не про фундаментальні зміни.
"Законопроєкт відкладає до наступного року норму про обов'язкову демонстрацію візуальної продукції українською мовою. Річ у тому, що через епідемію коронавірусу були заборонені зйомки, і наші продакшн-компанії і телеканали не могли знімати. На сьогодні у них старі бібліотеки, у яких немає достатньої кількості продукції українською мовою. Вони знали про цю норму, готувалися до її імплементації, але ніхто не готувався до COVID-19, тому плани зняти достатню кількість годин відеопродукції – телефільмів, серіалів українською мовою – порушено. Вони не встигали, звернулися з проханням про відтермінування, тому ухвалено рішення трохи відкласти виконання вимог закону", – розповідав він у коментарі "ГОРДОН".
У липні 2019 року в Україні набув чинності закон про забезпечення функціонування української мови як державної. Відповідно до закону, українська мова є обов'язковою для використання в органах державної влади і місцевого самоврядування, а також у публічних сферах суспільного життя. Дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування і релігійних обрядів.
Із січня 2021 року всі постачальники послуг, незалежно від форми власності, мають обслуговувати споживачів українською мовою, на прохання клієнта можуть використовувати іншу мову, прийнятну для обох сторін. Протягом перших двох місяців дії норми мовний омбудсмен отримав майже 1 тис. повідомлень і скарг на її недотримання.
Згідно з результатами опитування, проведеного 16–27 лютого Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно із Центром політичної соціології, 54% українців підтримують введення обов'язкового використання державної української мови у сфері обслуговування.
0 Київ
