За її словами, важливо, щоб союзники "не відкидали нічого у довгостроковій перспективі, тому що ми ніколи не знаємо, наскільки серйозною буде ситуація", сказала Валтонен.
Наразі позиція Фінляндії – не скеровувати жодних військ, і Гельсінкі не хоче цього обговорювати, додала глава МЗС.
Politico зазначає, що ще кілька тижнів тому Фінляндія "здавалася закритою" для цієї ідеї військової присутності військ союзників в Україні.
27 лютого фінське видання Yle писало, що після зустрічі з президентом Франції Еммануелем Макроном під час саміту європейських лідерів Саулі Нійністьо, який обіймав тоді посаду президента Фінляндії, сказав, що "була широко поширеною думка, що військової присутності не буде". Він додав, що "такою була й позиція Фінляндії".
Контекст
26 лютого на конференції в Парижі за участю 20 європейських лідерів Макрон заявив, що не відкидає скерування західних військ в Україну. "Ми зробимо все необхідне, щоб [країна-агресор] Росія не змогла виграти цю війну", – наголосив він.
Міністр оборони Франції Себастьян Лекорню, коментуючи слова Макрона про можливе скерування військ в Україну, зазначив 27 лютого, що не йдеться про "ведення війни проти Росії". "Нічого не відкидати – це не ескалація", – наголосив він.
Канцлер ФРН Олаф Шольц того самого дня заявив, що "жодних наземних військ із боку європейських країн чи НАТО [в Україні] не буде".
Президент країни-агресора РФ Володимир Путін у посланні до Федеральних зборів 29 лютого пригрозив "трагічними наслідками" західним державам, які вирішать ввести в Україну свої війська. "Вони мають розуміти, що в нас теж є зброя, яка може уражати цілі на їхній території", – сказав президент країни-окупанта.
Того самого дня Макрон зазначив, що всі його слова на конференції щодо повномасштабної російської агресії проти України були "продуманими й виваженими".
5 березня Макрон закликав союзників "не бути боягузами" в питанні підтримки України. Як зазначив президент Франції, союзники в Європі "мають відповідати викликам історії та виявляти необхідну мужність".
+14 Київ
