"Міністерство закордонних справ підготувало відповідний санкційний пакет, який передано до розгляду Ради нацбезпеки та оборони України. Ми сподіваємося, що найближчим часом, можливо, цей пакет буде розглянуто, і наслідком рішень стане саме указ президента. Ідеться насамперед про тих представників білоруського режиму, які брали участь у фальсифікаціях виборів або були залучені до репресій проти мирних громадян", – заявив він.
МЗС України підготувало санкційний пакет проти влади Білорусі й передало його РНБО
Фото: depositphotos.com
9 серпня 2020 року в Білорусі відбулися вибори президента, після яких почалися масові акції протесту незгодних із результатами голосування. За офіційними даними, перемогу в них здобув Олександр Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи свідчили про протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно їм дали до 100 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.
Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.
23 травня винищувач білоруських ВПС за дорученням Лукашенка підняли "для супроводу" літака Ryanair, який прямував з Афін до Вільнюса. Влада Білорусі стверджувала, що причиною примусового приземлення стало повідомлення про замінування судна (згодом вибухових речовин на борту не знайшли).
Після перевірки білоруські спецслужби зняли з рейсу й затримали опозиційного білоруського журналіста Романа Протасевича та його дівчину, росіянку Софію Сапегу (у Мінську з літака зійшло ще кілька людей, у Ryanair підозрюють, що це були агенти КДБ Білорусі, Лукашенко заперечує).
Переслідування Протасевича пов'язане з Telegram-каналом NEXTA. Паблік набув широкої популярності торік улітку завдяки висвітленню й координації протестів, які почалися після оголошення результатів виборів президента Білорусі.
Країни ЄС, США, Канада, Україна та інші держави засудили дії влади Білорусі й закликали негайно звільнити затриманих.
Глави країн Євросоюзу 25 травня домовилися про розширення санкцій проти Білорусі через затримання Протасевича. За день до цього Європейська рада закликала заборонити білоруським авіакомпаніям використовувати повітряний простір європейських країн.
Кабінет Міністрів України ухвалив рішення зупинити авіасполучення з Білоруссю із 26 травня. МЗС Білорусі надіслало Україні ноту протесту через це "обурливе рішення".