"На карту поставлено авторитет США і ЄС". FT закликала Вашингтон і Брюссель розблокувати виділення допомоги Україні

12 грудня 2023, 23:29

Этот материал также можно прочитать на русском

"На карту поставлено авторитет США і ЄС". FT закликала Вашингтон і Брюссель розблокувати виділення допомоги Україні

Макрофінансова стабільність України може опинитися під загрозою, якщо ЄС і США не схвалять пакетів допомоги Києву, зазначили ЗМІ
Фото: depositphotos.com (ілюстративне)

Якщо пакети фінансової і військової допомоги США і ЄС для України на загальну суму понад $110 млрд не пройдуть політичних голосувань цього тижня, то макрофінансова стабільність України, яка в лютому минулого року зазнала повномасштабної російської агресії, може опинитися під загрозою. Про це йдеться у статті Financial Times, опублікованій 11 грудня.

Зазначають, що найближчі дні для України "можуть стати поворотними" в перебігу війни проти країни-агресора РФ.

Тим часом російський президент Володимир Путін "переживає найкращі кілька тижнів від початку свого вторгнення", ідеться в редакційному матеріалі.

"На карту поставлено авторитет США і ЄС як суб'єктів зовнішньої політики, готових зробити все необхідне для захисту своїх цінностей і безпеки Європейського континенту від загрози з боку Москви", – наголосили журналісти FT.

За їхніми словами, затримки з наданням західної підтримки Києву "тим прикріші, що зобов'язання вищих керівників США і ЄС залишаються твердими".

"Тепер допомога стала заручником інших політичних сил, які мають власну мету. У ЄС угорець [прем'єр-міністр] Віктор Орбан заявив, що заблокує запропоноване ЄС фінансування України в розмірі €50 млрд на чотири роки й накладе вето на переговори про членство з Києвом, вимагаючи натомість повного перегляду політики ЄС стосовно України, навіть якщо блок виділить Будапешту кошти, які заморозили через порушення верховенства права, – зазначено в публікації. – У США республіканці з Палати представників заявили, що погодять нову допомогу Україні в розмірі $60 млрд лише в тому разі, якщо її супроводжуватимуть нові заходи з охорони кордонів для стримування імміграції".

Журналісти FT зазначили, що за 22 місяці після того, як Путін розпочав війну, західним лідерам "ще треба донести до виборців думку про те, що відносно невеликі витрати на підтримку України на цей момент здаватимуться нікчемними порівняно з витратами, необхідними для зміцнення оборони, якщо російському президенту дозволять перемогти".

Контекст

20 жовтня президент США Джо Байден подав запит у Конгрес на додаткове фінансування на суму приблизно $106 млрд. Воно, зокрема, передбачало допомогу Україні ($61,4 млрд, найбільший пакет) та Ізраїлю ($14,3 млрд), який зазнав атаки бойовиків терористичної організації ХАМАС 7 жовтня, а також надання коштів на безпеку південного кордону США.

15 листопада Палата представників ухвалила тимчасовий законопроєкт, щоб уникнути шатдауну. Цього самого дня документ без фінансування України й Ізраїлю схвалив Сенат США, а 16 листопада підписав Байден.

6 грудня законопроєкт не пройшов процедурного голосування в Сенаті США. Документ було заблоковано, оскільки представники Республіканської партії наполягали на посиленні заходів щодо контролю міграції на кордоні США з Мексикою. Байден назвав "політичним шантажем" відмову республіканців підтримати законопроєкт, зазначивши, що "ставки надто високі, а наслідки – надто значні".

Виділення довгострокового пакету на €50 млрд протягом 2024–2027 років розглядатимуть на саміті лідерів країн Євросоюзу 14–15 грудня у Брюсселі.

Президент Європейської ради Шарль Мішель заявив в інтерв'ю, опублікованому 12 грудня, що 26 лідерів ЄС із 27 підтримують "рішення про €50 млрд для України". "Є одна країна – Угорщина, – яка висловлює певні сумніви й певне небажання. Нам потрібно переконати Угорщину, і ми працюємо над цим удень і вночі", – додав Мішель.