0 Київ
Рішення Конституційного Суду України, яким скасували кримінальну відповідальність за недостовірне декларування, є політичним. Так КСУ не тільки легітимізує наміри політиків і чиновників приховати від суспільства незаконно придбане майно, а й захищає інтереси окремих суддів КСУ, чиє недостовірне декларування розслідують у межах кримінальних проваджень. Про це йдеться в заяві Національного антикорупційного бюро України.
"Запровадження електронного декларування є одним із ключових надбань держави після Революції гідності. Це – наріжний камінь антикорупційної реформи, розпочатої у 2014 році. Його мета – зробити владу прозорою та підзвітною суспільству. Адже декларантами є особи, що утримуються коштом платників податків, у тому числі це стосується і суддів. Однак судді КСУ вирішили, що всі служителі Феміди мають залишатися поза цим процесом, а моніторинг їхнього способу життя є нібито формою тиску, так само як і складання протоколів у разі виявлення розбіжностей між задекларованими і фактичними статками", – зазначили в НАБУ.
Там підкреслили, що завдяки рішенню КСУ в Україні ніхто не буде контролювати і не матиме права питати про майно суддів і джерелайого походження, притягувати їх до відповідальності за наявності розбіжностей.
"Таке рішення не витримує жодної критики ані з етичної, ані з правової точки зору. Адже остаточне рішення в разі виявлених порушень суддями законодавства у сфері запобігання корупції є виключною прерогативою судів, а не НАЗК чи НАБУ. Відтак висновки КСУ про нібито порушення незалежності суддів за нинішнього законодавства про запобігання корупції є безпідставними", – ідеться в заяві.
У відомстві повідомили, що станом на 27 жовтня 2020 року в роботі НАБУ було 110 кримінальних проваджень, у межах яких детективи розслідували приблизно 180 фактів умисного занесення посадовцями недостовірних відомостей в електронні декларації. За сімома фактами (серед них троє нардепів) уже повідомили про підозру, 34 справи передали до суду. Стосовно 13 осіб уже є рішення суду.
Через рішення КСУ всі ці справи має бути закрито. Отже, посадовці, викриті у зловживаннях, уникнуть відповідальності.
"Запроваджуючи е-декларування, Україна наслідувала кращі практики розвинених західних країн, у яких декларування є елементом політичної культури та проявом поваги до громадян. Дієвість цього інструмента визначається ступенем відповідальності за його порушення, яку КСУ своїм рішенням фактично звів нанівець. Тим самим завдано нищівного удару по ефективному інструменту очищення влади від корупції", – резюмували в НАБУ.
У серпні цього року у КСУ передали подання 47 народних депутатів щодо конституційності положень законів, які становлять так звану антикорупційну платформу.
27 жовтня українські ЗМІ, посилаючись на джерела, повідомили, що КСУ визнав неконституційною ст. 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає кримінальне покарання за декларування недостовірної інформації.
Представниця Верховної Ради в Конституційному Суді Ольга Совгиря заявила, що КСУ ухвалив рішення із "кричущими процесуальними порушеннями". Представник президента України у КСУ Федір Веніславський висловив думку, що таке рішення може призвести до негативних наслідків для європейської інтеграції України.
28 жовтня рішення КСУ офіційно опублікували. У ньому, зокрема, ішлося про те, що на думку суддів Конституційного Суду, встановлення кримінальної відповідальності за декларування заздалегідь недостовірних даних, а також умисне неподанння декларацій є надмірним покаранням за вчинення таких правопорушень. Низку положень антикорупційного законодавства, зокрема ст. 366-1 Кримінального кодексу, визнано неконституційними, вони втратили чинність із 27 жовтня.
НАЗК у зв'язку з рішенням КСУ закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їх перевірку, зберігання та оприлюднення. Голова агентства Олександр Новіков назвав рішення КСУ "нищівною поразкою антикорупційної реформи". НАЗК заявило, що реєстр електронних декларацій не буде працювати доти, доки Верховна Рада не ухвалить нового закону, який надасть НАЗК можливість відкривати таку інформацію.
У НАЗК вважають, що судді КСУ ухвалили рішення про неконституційність кримінальної відповідальності за недостовірне декларування у власних інтересах, тому що у деклараціях двох із них агентство раніше виявило ознаки подавання неправдивої інформації.
