"А що там з олігархами та законом про них? А ніхто вже не знає. Замість тріумфу від прийняття свого "флагманського" закону влада вже три дні намагається пояснити, що ж там прийняли, і заднім числом виправити і текст, і стенограму. Відповідальні за голосування знаходять уже десяту версію, чому "Рафік ні в чому не винен". А опозиція від гнівного "ви у четвер зруйнували парламентаризм!" (що правда) перейшла до відвертого тролінгу про наявність трьох статей 5", – написав політик.
24 вересня він повідомляв, що внаслідок одночасного врахування поправок № 396, №398 і №406 у комітеті з питань нацбезпеки, оборони та розвідки ухвалили рішення про виклад статті 5 у трьох різних редакціях. Отож у законопроєкті з'явилися суперечливі норми: одна говорить, що рішення про визнання людини олігархом ухвалює РНБО, інша – що Нацагентство з питань запобігання корупції (поправка спікера Ради Дмитра Разумкова).
Сьогодні Железняк пояснив, чому, на його думку, з голосуванням щодо цього законопроєкту вийшла така плутанина.
"Чому так сталося? Ну тому що одним дуже хотілося до приземлення літака з Нью-Йорка отримати голосування. Іншим – показати лояльність. Хтось щиро бажав саме на цьому законі "помститися всім тим, через кого були вимушені сидіти цілий день і голосувати ці кляті правки". Тобто логіка – банальне задоволення власних амбіцій та щось на кшталт помсти за образи. Необхідності йти поза регламентом ніякої. Якщо тільки не допомогти всім тим, хто хоче у майбутньому скасувати закон. Ну ми ж віримо, що влада справді бореться з олігархами? Тут справа важлива, а ви 3–4 години для її розгляду хочете додатково", – заявив нардеп.
Він порівняв дотримання процедури ухвалення законопроєктів із ситуацією у боксі.
"А щодо процедури. Тут як у боксі. Поки боксери б’ються на ринзі за правилами, зрозуміло, хто переможець. Навіть, якщо чекати треба всі 12 раундів. А коли посеред 3-го раунду, маючи свого 100% рефері, хтось один витягне кувалду з рукавички та почне нею бити опонента… його перемога може і буде швидкою, але така собі. І якщо порушили регламент і зробили помилки, то буде важко знайти у тому ж регламенті відповідь, як ці помилки виправляти. І можна скільки завгодно розповідати про "революційну необхідність", але цю необхідність повинні підтвердити своїми підписами люди. Наприклад, працівники апарату Ради. Вони вже за 30 років спостерігали таких революціонерів сотнями. І, на відміну від багатьох у владі, знають, що політика і політики дуже швидко змінюються, а у правоохоронних органах все бачать (та і відеотрансляції є). Тому "революційну необхідність" якось не дуже сприймають як аргумент для підробки документів", – наголосив Железняк.
Водночас у ситуації із законом про олігархів він знайшов і "позитивні елементи".
"Хоча б через те, що всі може зрозуміють, навіщо взагалі той регламент потрібен. І можливо після двох тижнів героїчного виправлення всіх тих героїчно зроблених помилок, всі "побєдуни" зроблять висновки, що у принципі можна було ті три години і почекати. Ну прийняли б, коли хлопці вже з Борисполя приїхали до себе на Банкову", – підсумував політик.