Він не відкидає можливості узурпації влади з боку глави держави.
"У тому числі [йдеться про часткову узурпацію влади]. Якщо говорити про закон про деолігархізацію, що він дає людям? Я відкрив пояснювальну записку, там слова "люди" або "людина" взагалі немає. Ми подивилися, чи принесе цей закон щось у бюджет. Ні, в пояснювальній записці нічого не написано, що можуть бути доходи в бюджет. Можливо, закон передбачає, що олігархи щось повернуть чи доплатять державі? Чи щось повернуть людям? Знову ж, у законі нічого про це немає. Зате там є про президента, про його кишеньковий орган і про збільшення повноважень президента – це суто логічний висновок, для чого президентові нові повноваження", – сказав Рябошапка, відповідаючи на запитання журналіста.
Контекст
Рада 23 вересня ухвалила у другому читанні законопроєкт про олігархів. За документ проголосувало 279 народних депутатів за 226 необхідних. Голосування проводили за спеціальною процедурою, без можливості внести додаткові правки в залі.
Відповідно до ухваленого закону, олігарх відповідає щонайменше трьом із таких ознак: бере участь у політичному житті; має значний вплив на засоби масової інформації (зокрема інтернет-ЗМІ); є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) суб'єкта господарювання, є суб'єктом природних монополій або має монопольне (домінантне) становище на загальнодержавному товарному ринку і протягом одного року поспіль підтримує або посилює це становище; вартість активів перевищує мільйон прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб станом на 1 січня відповідного року.
У разі занесення бізнесмена до реєстру олігархів – такі рішення ухвалюватиме Рада національної безпеки і оборони – йому буде заборонено брати участь у купівлі об'єктів великої приватизації, фінансувати політичні партії. Крім того, чиновники муситимуть повідомляти про контакти з олігархами, а самі бізнесмени – подавати декларацію в Національне агентство з питань запобігання корупції.
2 вересня уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова звернулася до спікера з офіційним листом стосовно законопроєкту, вона заявила, що документ суперечить Конституції.
Європейська комісія "За демократію через право" (Венеціанська комісія) взяла до розгляду звернення Верховної Ради Дмитра Разумкова з проханням оцінити законопроєкт про олігархів.
У комісії заявили, що підготують висновок щодо законопроєкту Зеленського про олігархів у середині грудня. Після ухвалення закону у другому читанні голова Венеціанської комісії Джанні Букіккіо попросив президента України Володимира Зеленського надати схвалений Радою текст закону.
Голосуючи за законопроєкт про деолігархізацію у другому читанні, народні депутати врахували три поправки, які суперечать одна одній, заявляв голова фракції "Голос" Ярослав Железняк. Вони стосуються того, який орган має визначати олігархів, говорив нардеп. Зокрема, одна з поправок авторства спікера парламенту Дмитра Разумкова пропонувала, що визначати олігархів має не РНБО, як це було в наданій профільним комітетом редакції, а спецкомісія при НАЗК.
Представник Зеленського в Конституційному Суді, голова робочої групи щодо законопроєкту про олігархів Федір Веніславський говорив 24 вересня, що спірних поправок у законі про олігархів не виявили, а нардепів "ввели в оману працівники апарату Ради". Він каже, що суперечливих правок "проголосовано не було". Але Разумков вважає, що в законі дійсно є колізія.
+5 Київ
