Нацполіція: Розпорядник плівок надав інформацію, котра може суттєво пришвидшити розслідування вбивства Шеремета

Нацполіція: Розпорядник плівок надав інформацію, котра може суттєво пришвидшити розслідування вбивства Шеремета У Нацполіції хочуть провести додаткове розслідування на території "держав, пов'язаних з оприлюдненим аудіозаписом"
Фото: depositphotos.com
У Нацполіції підтвердили, що слідчі допитали колишнього білоруського спецпризначенця Ігоря Макара як свідка у справі убивства журналіста Павла Шеремета.

Колишній білоруський спецпризначенець Ігор Макар надав українським слідчим інформацію, яка допоможе вийти на слід замовників убивства журналіста Павла Шеремета. Про це повідомляє департамент комунікації Національної поліції.

У Нацполіції підтвердили, що слідчі допитали "чоловіка, котрий передав для опублікування аудіозаписи, на яких невстановлені особи обговорюють питання вбивства Шеремета". Він має процесуальний статус свідка.

Під час допиту свідок надав слідчим інформацію, яка, стверджують у поліції, може істотно прискорити процес установлення замовників і обставин підготовки підриву Павла Шеремета.

Зараз поліцейські перевіряють одержані дані. Аудіозапис спрямовано на фоноскопічну експертизу.

Окрім того, співробітники Нацполіції підготували клопотання про надання міжнародної правової допомоги на проведення додаткових слідчих дій на території держав, пов'язаних з оприлюдненим аудіозаписом. Відповідні документи передано на погодження Офісу генерального прокурора.

Зазначено, що поліцейські забезпечували охорону життя і здоров'я свідка під час його перебування на території України.

Бельгійське видання EUobserver 4 січня 2021 року опублікувало аудіозаписи розмов колишнього глави КДБ Білорусі Вадима Зайцева, у яких, зокрема, обговорювали можливість убивства Шеремета. Як стверджує видання, розмови записували прихованим пристроєм 11 квітня 2012 року під час інструктування співробітників контртерористичного підрозділу КДБ "Альфа" в мінському офісі Зайцева. З огляду на запис, Зайцев говорив, що завдання з організації політичних убивств перед КДБ поставив безпосередньо тодішній президент Білорусі Олександр Лукашенко і виділив на це $1,5 млн.

За словами Макара, він одержав цей запис "від анонімних джерел у КДБ тоді ж, коли його було зроблено, – 2012 року".

Заступник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко заявив, що ця версія ніяк не впливає на статус підозрюваних у справі Шеремета, оскільки "стосується можливих варіантів того, хто був замовником убивства, а не його виконавцем".

Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок підриву машини, яка належала співзасновниці видання "Українська правда", цивільній дружині журналіста Олені Притулі. Прокуратура кваліфікувала інцидент як умисне вбивство, вчинене у спосіб, небезпечний для життя багатьох людей.

12 грудня 2019 року міністр внутрішніх справ Арсен Аваков повідомив про затримання підозрюваних у причетності до вбивства Шеремета. Пізніше того самого дня Нацполіція назвала імена ймовірних причетних: це музикант і доброволець Андрій Антоненко, військова медсестра Яна Дугарь, а також лікарка і волонтерка Юлія Кузьменко. Усіх їх було заарештовано, пізніше Дугарь і Кузьменко пом'якшили запобіжний захід і випустили із СІЗО, Антоненко перебуває під вартою вже більше ніж рік. Фігуранти заявляють, що не причетні до вбивства Шеремета.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати