+2 Київ
Чергові вибори президента України 31 березня 2019 року відбулися в конкурентних умовах і з дотриманням базових стандартів справжніх виборів, повідомляє 1 квітня прес-служба громадянської мережі "Опора".
"Випадки порушення національного законодавства не стали критичною перешкодою для реалізації громадянами свого права обирати і бути обраними. Протягом усього виборчого процесу спостерігачі "Опори" виявляли факти недотримання виборчого законодавства, які необхідно ефективно і політично неупереджено розслідувати. У низці випадків ці порушення мали загрозливий характер, а тому забезпечення принципу невідворотності покарання за виборчі злочини є першочерговим завданням держави. Але, як засвідчують попередні висновки спостереження "Опори", виборчий процес і його результати відображають реальний розподіл електоральних позицій громадян України", – ідеться в повідомленні.
У прес-службі наголошують, що в день голосування та під час підрахування голосів на виборчих дільницях порушення законодавства не мали масового характеру.
"Кандидати на пост президента України презентували максимально можливий спектр політичних напрямків, представлених у суспільстві. Незважаючи на поляризацію українських медіа та політизацію окремих органів державної влади та органів місцевого самоврядування, окремі кандидати на пост президента України не мали монополії на інформування виборців та взаємодію з виборцями... Негативним фактором перебігу передвиборчої кампанії стали інциденти зі зловживаннями адміністративними ресурсами на виборах, включаючи низькі стандарти реалізації соціальних і бюджетних програм під час електоральної боротьби" – продовжили в "Опорі".
Також зауважили, що владі України необхідно "терміново докласти додаткових зусиль для унеможливлення використання соціальних виплат та бюджетних програм у де-факто інтересах окремих кандидатів на пост президента України".
"Органам центральної та місцевої влади варто утримуватися від ініціювання нових соціальних програм під час виборів і максимально попереджати використання існуючих у передвиборній агітації на користь кандидатів на пост президента України. Натомість потенційні учасники повторного голосування на виборах президента України зобов'язані чітко розмежовувати свою службову або професійну діяльність з агітаційними активностями. Ці стандарти... дозволять уникнути зловживань адміністративними ресурсами та забезпечити цілісність вимог щодо фінансування кампаній тільки за рахунок виборчих фондів. Особливо актуальною дана вимога є для потенційних учасників повторного голосування, які на момент його проведення займатимуть посади в органах державної влади", – зауважили в прес-службі.
Громадянська мережа "Опора" констатує суттєві проблеми в забезпеченні прозорості фінансування агітаційних кампаній кандидатів.
"Виготовлення та розповсюдження агітаційних матеріалів без вихідних даних, фінансування громадських організацій у виборчих інтересах без належного контролю з боку держави, домінування учасників виборів у окремих сегментах медіа, реалізація анонімних негативних кампаній проти конкурентів, маніпулювання квотами "технічними кандидатами" повинні спонукати державу шукати нові інструменти для повноцінного моніторингу джерел фінансування виборчих кампаній", – підкреслили в "Опорі".
Громадянська мережа зазначає, що правоохоронні органи продемонстрували належні стандарти взаємодії з офіційними спостерігачами та іншими суб'єктами виборчого процесу.
"Натомість принципово важливим питанням є завершення розслідування всіх наявних фактів порушення законодавства під час виборів, незалежно від результатів виборів і переможця кампанії", – ідеться в повідомленні.
Також "Опора" наголошує на необхідності суттєво посилити прозорість та відкритість діяльності Центральної комісії України, впровадження нових стандартів комунікації із зацікавленими сторонами та припинення окремих негативних практик щодо національних спостерігачів.
"Питання компетентності членів окружних і дільничних виборчих комісій під час чергових виборів президента України залишаються актуальними. Виявлені проблеми в діяльності комісій підтверджують необхідність переходу до системи навчання потенційних членів комісій у міжвиборчий період", – додали у прес-службі.
29 березня в "Опорі" заявили, що президент України Петро Порошенко, який балотується на другий строк, використовував владний ресурс для проведення агітаційної кампанії. Серед ознак зловживань із боку Порошенка "Опора" назвала використання соціальних виплат та бюджетних програм у передвиборчій агітації, поєднання передвиборчої агітації та офіційних заходів у межах засідань рад регіонального розвитку, використання сайтів районних державних адміністрацій та залучення посадовців місцевих органів влади до агітації.
31 березня в Україні відбулися чергові президентські вибори. У них узяло участь 39 кандидатів. Явка становила 63,48%.
Згідно з результатами опрацювання Центральною виборчою комісією України 61,15% протоколів, у шоумена Володимира Зеленського було 30,38%, у чинного глави держави Петра Порошенка – 16,38% голосів. За лідера партії "Батьківщина" Юлію Тимошенко проголосувало 13,08% українських виборців. 1,18% бюлетенів ЦВК визнала недійсними.
За даними "Національного екзит-полу 2019", який проводили Фонд "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва, Київський міжнародний інститут соціології та Український центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова, у другий тур президентських виборів виходять Зеленський (30,6%) і Порошенко (17,8%).
Згідно з паралельним підрахунком голосів на виборах президента України від громадянської мережі "Опора", Зеленський здобуває 30,1% голосів, Порошенко – 15,7%, Тимошенко – 13,3%. Статистична похибка щодо Зеленського становить 0,75%, щодо Порошенка – 0,7%, щодо Тимошенко – 0,4%.
