"На нещодавніх ефірах я пояснював на пальцях, у чому бачу "Вікно Овертона" щодо подальшої долі Валерія Федоровича Залужного на посаді головнокомандувача і як суспільство готують до його відставки. Це системна робота різних сторін як із боку влади, так і опозиції. Багатьом із політичної точки зору вигідний цей крок. І у кожного свій мотив. Утім, до цього часу я абсолютно не вірю, що як президент, так і головком є рушіями цих кроків. Що дає відставка головкома у такій токсичній полеміці? Ні Зе, ні За від цього особисто не виграють", – зазначив Чаленко.
Він нагадав, що про конфлікт суспільство знає з медіа і "перші особи" його не підтверджували.
"Це змушує подумати: кому це вигідно? Пам'ятаєте народну мудрість: "Пани чубляться, а в холопів чуби тріщать"? Так тут ситуація аналогічна, тільки обернена. Різні групи впливу сьогодні (і "вчора", і "позавчора") форсують питання відставки, адже бачать для себе вигоду у тактичній та стратегічній перспективах. І яка у цьому вигода для держави? У чому позитив для народу? Скажу об'єктивно. Я не бачив ефективнішого тандему, ніж показувала спайка "Зеленський – Залужний" (чи "Залужний/Зеленський", як хто хоче). За два роки вони обидва стали символами незламності України проти кратно сильнішого російського агресора", – підкреслив політолог.
За його словами, це не просто образ, а реально дієвий механізм, "який показав синергію у зовнішній політиці та на полі бою".
"Можна багато казати, що 2023-й був не таким успішним, як 2022-й. Але, знаючи багато внутрянки, констатую, що досягли навіть більше за наявних ввідних. А успішні звільнення Київщини, Харківщини та Херсонщини – це взагалі приклади для внесення в енциклопедії. Я ніколи не відкидаю "чорного лебедя" навіть у питаннях кадрових на такому рівні. Водночас підкреслюю, що мотивація для кадрових перестановок має полягати аж ніяк не в певних амбіціях політичного характеру оточення з обох сторін", – резюмував Чаленко.