Незадовго до дня народження великого українського поета Тараса Шевченка Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Основному закону, так званий закон Колесніченка–Ківалова 2012 року, заявив під час урочистих заходів 9 березня президент України Петро Порошенко, передає кореспондент "ГОРДОН".
"Напередодні цьогорічних Шевченківських днів Конституційний Суд визнав неконституційним мовний закон 2012 року... Він такий же, ніби з радянських часів. За таємним задумом його авторів, явних і закулісних, закон мав завершити чорну справу творців Валуєвського циркуляра (розпорядження міністра внутрішніх справ Російської імперії Петра Валуєва в липні 1863 року про заборону книгодрукування українською мовою. – "ГОРДОН")... А Конституційний Суд тільки виписав свідоцтво про смерть цього злочинного акта. Де-факто кінець цьому акту настав ще кілька років тому", – сказав президент.
Порошенко додав, що за час, який закон Колесніченка–Ківалова провів у Конституційному Суді, українське законодавство просунулося далеко вперед у плані зміцнення позицій української мови в різних сферах суспільного життя.
Президент нагадав про квоти на українську мову на радіо і телебаченні, які набули чинності й успішно працюють.
9 березня із дня народження Шевченка виповнюється 204 роки.
У лютому 2014 року, відразу після перемоги Євромайдану, Рада скасувала закон Ківалова–Колесніченка, однак в.о. президента України Олександр Турчинов заявив, що не буде підписувати рішення парламенту.
У липні 2014 року 57 народних депутатів передали подання щодо конституційності закону в Конституційний Суд, 10 жовтня того самого року було відкрито провадження, у листопаді 2016 року суд розпочав розгляд подання нардепів.
14 грудня 2016 року КСУ завершив розгляд справи у відкритому слуханні і перейшов до закритої частини засідання.
28 лютого 2018 року Конституційний Суд України постановив, що ухвалення закону Колесніченка–Ківалова не відповідало процедурі розгляду законопроектів Верховною Радою.
У рішенні, зокрема, йдеться, що законопроект №9073, який розглядали у другому читанні, не мав порівняльної таблиці та висновку комітету, до порядку денного його внесли без повної назви, реєстраційного номера, редакції та ініціаторів подання.
Окрім того, проект проголосували без обговорення у другому читанні, не розглядали поправок і пропозицій народних депутатів, а саме голосування відбувалося з "фізичним перешкоджанням" і з використанням карток депутатів, які були відсутніми в залі засідань.