"Із самого початку вищі посадові особи, починаючи з президента [Володимира Зеленського], глави адміністрації, стверджували, що такої операції не було взагалі. Я змушений був заявити, що наприкінці 2018-го – на початку 2019 року я санкціонував директиви міністрові та начальнику Головного управління розвідки [Міноборони] Василю Бурбі, зокрема й щодо співпраці з нашими партнерами у реалізації інформації, яку мені надали в розвіддоповіді", – сказав він.
За словами Порошенка, він був здивований, оскільки його ще не допитували у Держбюро розслідувань у справі вагнерівців, "хоча кримінальна справа нібито мала бути".
"Але це мало дуже переконливі наслідки, тому що після моєї заяви керівництво держави визнало, що ця операція була і що вони брехали до цього. Начальник Головного управління розвідки підтвердив це, зокрема, й на засіданні тимчасової слідчої комісії [Верховної Ради], хоча вона нелегітимна, бо не мала у предметі свого відання "вагнерівської" справи, бо дуже боялися "слуги" цього предмета, але на засіданні комісії начальник Головного управління розвідки підтвердив, що саме наприкінці 2018-го – у 2019 році я цю операцію санкціонував", – заявив експрезидент.
Він сказав, що не може розповісти деталей через державну таємницю.
"Зараз можу наголосити: перше – операція була. Друге – були блискучі дії наших військових розвідників. Сконцентровані злочинці, які мають безпосереднє відношення до страшних злочинів, від терористичної атаки на рейс MH17 до атаки ПТРК на наш ІЛ, який було збито над луганським аеропортом, від атаки на Ан-26… Там є їхні свідчення – бери їх… На сьогодні є дві мети: перше – це незаперечний доказ на суді проти [президента РФ Володимира] Путіна в Гаазі, і не треба зменшувати його значення. Друга позиція – якщо не хочете це використати – це обмінний фонд, за допомогою якого ми можемо витягнути наших заручників із російських в'язниць", – сказав він.
30 грудня 2020 року Порошенко заявляв, що саме він санкціонував проведення операції українських спецслужб щодо затримання членів російської приватної військової компанії "Вагнер" 2018 року.
10 вересня 2021 року голова парламентської ТСК у справі вагнерівців, нардепка від "Слуги народу" Мар'яна Безугла заявляла, що Порошенко не міг санкціонувати спецоперацію із затримання вагнерівців.
"На жаль, можна зробити висновок, що Петро Олексійович не міг санкціонувати такий спеціальний захід, оскільки відповідно до заяв п'ятого президента, він особисто санкціонував спецоперацію 2018 року, але ми бачимо, що у 2018-му та у 2014-му – це рутинна робота, а планування спеціального заходу – липень 2020 року”, – сказала нардепка.
Контекст
Влада Білорусі 29 липня 2020 року повідомила про затримання 33 іноземців, що входили до складу приватної військової компанії "Вагнер". У Раді безпеки Білорусі заявляли, що стосовно затриманих відкрили кримінальну справу за статтею про підготовку терактів, пізніше повідомили, що їх підозрюють у підготовці масових заворушень.
Офіс генпрокурора України 12 серпня звернувся до Генпрокуратури Білорусі із запитами про видання 28 вагнерівців (з них дев'ять – громадяни України), які брали активну участь у війні на Донбасі у складі "ЛНР" і "ДНР", проте влада Білорусі видала затриманих вагнерівців Росії. Президент України Володимир Зеленський назвав це недружнім кроком із боку Білорусі.
Журналіст Юрій Бутусов 18 серпня заявив, що поїздка бійців ПВК "Вагнер" до Білорусі була частиною спецоперації Головного управління розвідки Міноборони України та СБУ: планували посадити літак із найманцями в Україні, після чого затримати їх. За словами Бутусова, спецоперація провалилася через рішення глави Офісу президента Андрія Єрмака та глави держави Володимира Зеленського про перенесення терміну вильоту бойовиків із Мінська з 25-го на 30 липня, а також через витік інформації з України.
Про те, що інформація про проведення спецоперації із затримання вагнерівців потрапила до російських і білоруських спецслужб після наради у Зеленського, на якій були присутні, окрім голів українських спецслужб, керівники Офісу президента, розповів екссекретар Ради нацбезпеки і оборони України Олександр Турчинов. Він, як і колишній генеральний прокурор України Юрій Луценко, наголосив, що спецоперацію вели з 2019 року.
У СБУ назвали ці дані "фантастичним сценарієм". Начальник ГУР заявив, що бійців ПВК "Вагнер" до Мінська перекидали російські спецслужби, і це не було спецоперацією СБУ.
Зеленський заявив, що жодного "зливу" спецоперації із затримання вагнерівців не було.
7 вересня 2021 року американський телеканал CNN заявив, що США знали і могли надавати підтримку українській спецоперації із затримання 33 членів ПВК "Вагнер".
12 вересня Безугла провела брифінг і розповіла про перші висновки комісії. Вона заявила, що з 2014 року вели роботу з документування інформації про осіб, причетних до російської агресії проти України, 2018 року Головне управління розвідки Міноборони почало вивчати російські приватні військові компанії та збирати інформацію про їхніх членів, які могли брати участь у війні на Донбасі, а в липні 2020 року Служба безпеки України запропонувала ГУР, використовуючи задокументовану інформацію, "спробувати витягнути" частину осіб, які брали участь у бойових діях на Донбасі, з території РФ на територію України. Так було розпочато "спеціальний захід". Вона заявила, що ТСК наполягає саме на цьому терміні.
Також, за словами Безуглої, це був суто український "спеціальний захід", у його плануванні не брали участі інші країни чи іноземні спецслужби. Вона зазначила, що, згідно з основним сценарієм, було запланувано, що вагнерівці прилетять до Туреччини, де їх затримали б, оскільки вони проходять по базах даних через їхню участь у війні в Сирії. Приземлення літака в Україні було серед додаткових сценаріїв.
Із 33 осіб одна людина була агентом білоруських спецслужб, повідомила Безугла. Вона також розповіла, що восьмеро були громадянами України, 17 мали стосунок до ПВК "Вагнер", а 28 брали участь у бойових діях на Донбасі.
+2 Київ
