Прем'єр Польщі збирається обговорити зі Шмигалем питання "героїзації" Бандери

Політика

Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що хоче порушити питання "героїзації" лідера Організації українських націоналістів Степана Бандери в Україні. Про це повідомляє PAP 2 січня.

"До будь-якої героїзації або навіть згадки про Бандеру ми ставимося вкрай критично, дуже-дуже негативно. У моїй першій розмові з прем'єр-міністром України Денисом Шмигалем після того, що сталося, я говоритиму про це дуже й дуже однозначно", – зазначив Моравецький.

Журналісти запитали Моравецького, як він ставиться до публікації до дня народження Бандери на сторінках Верховної Ради України в соцмережах. 1 січня у Twitter українського парламенту розмістили фото головнокомандувача Збройних сил України генерала Валерія Залужного під портретом Бандери, а в підписі було наведено цитати лідера ОУН. Наразі цей твіт видалено.

Скріншот: Center for Research on the Liberation Movement / Twitter

Заступник міністра закордонних справ Польщі Аркадіуш Мулярчик в ефірі Polskie Radio 3 січня висловив думку, що це є знак того, що українці прислухалися до голосу Польщі. Він підкреслив, що Польська держава незмінно "не сприймає поклоніння Степану Бандері".

"Ідеолог українських націоналістів, які вбили на Волині десятки тисяч поляків. Ми підкреслюватимемо це в кожній розмові й за кожної можливості. Ми також підкреслюємо це публічно. З українцями в переговорах, органах, дебатах", – зазначив він.

"Сьогодні українці мають усвідомлювати, що те, що робить Польща, що робить польський уряд, що роблять поляки, має значно більшу цінність для незалежної й суверенної України", – сказав Мулярчик.

Контекст

Степан Бандера – український політичний діяч, ідеолог українського націоналізму Він народився 1 січня 1909 року. У лютому 1940 року став керівником фракції ОУН(б), 1947 року очолив провід Організації українських націоналістів. 1959 року його убив агент КДБ.
Україна й Польща мали історичні суперечки, які стосувалися подій Другої світової війни та збройних конфліктів між поляками й українцями. Історики, особливо польські, окремо виділяють 1943 рік і події на Волині, відомі як Волинська трагедія. В інші роки вони відбувалися на Холмщині та у Закерзонні. Точна кількість загиблих у цих конфліктах досі невідома, але жертви обчислюють десятками тисяч. Більшість загиблих були поляками. Польська сторона звинувачує в тому, що відбувалося, Українську повстанську армію, українські історики кажуть, що підрозділи польської Армії крайової вбивали українців, тому відповідальними за конфлікт є обидві сторони.
2016 року Сейм Польщі визнав геноцидом Волинську трагедію, з якою у країні асоціюють особу Бандери, а також встановив 11 липня Національним днем пам'яті жертв геноциду, скоєного українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої. У відповідь Верховна Рада ухвалила заяву, у якій назвала рішення польського Сейму некоректною оцінкою трагічних подій.