$41.37 €43.63
menu closed
menu open
weather +5 Київ
languages

Президент Азербайджану відмовився від зустрічі з прем'єром Вірменії, організованої Євросоюзом – ЗМІ

Президент Азербайджану відмовився від зустрічі з прем'єром Вірменії, організованої Євросоюзом – ЗМІ У Баку вважають, що в запропонованому Євросоюзом форматі зустрічі "сформувалася антиазербайджанська атмосфера"
Фото: ЕРА

Президента Азербайджану Ільхама Алієва не буде 5 жовтня в іспанській Гранаді на п'ятисторонній зустрічі, яку організовує Європейський союз для обговорення проблем у вірменсько-азербайджанських відносинах. Про це повідомляє 4 жовтня азербайджанське агентство АРА.

Планували, що переговори у Гранаді проведуть за участю представників Вірменії, Азербайджану, Франції, Німеччини та Євросоюзу, і в межах заходу відбудеться зустріч Алієва з прем'єр-міністром Вірменії Ніколом Пашиняном.

В Азербайджані вважають, що в запропонованому форматі зустрічі "сформувалася антиазербайджанська атмосфера", пише агентство.

За його даними, Баку пропонував залучити до переговорів Туреччину, проте організатори саміту в Гранаді відмовили, й "особливу запопадливість у цьому виявили Франція й Німеччина", яких азербайджанська сторона вважає "провірменськими".

"Азербайджану не потрібен такий формат. Баку не бачить необхідності обговорювати проблеми регіону з далекими від регіону країнами. [...] Якщо колишній тристоронній формат ЄС – Азербайджан – Вірменія відродять, то Азербайджан може взяти участь у зустрічі. Будь-який формат, у якому бере участь Франція, неприйнятний для Азербайджану, Баку не братиме участі на такій платформі", – зазначають в АРА.

17 вересня Пашинян говорив, що Вірменія хоче якнайшвидшого підписання мирної угоди з Азербайджаном, але на переговорах у Гранаді такого документа не підпишуть.

Контекст

1991 року Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, які тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я й припинення вогню, але періодично між сторонами виникають збройні сутички. Нагірний Карабах на міжнародному рівні визнано частиною Азербайджану.

19 вересня 2023 року міноборони Азербайджану оголосило про проведення "антитерористичних заходів" у Нагірному Карабаху з метою "відновлення конституційного ладу". За день, 20 вересня, "влада" невизнаної Нагірно-Карабаської республіки оголосила про рішення припинити вогонь. Згідно з домовленістю, регіон покинуть підрозділи армії Вірменії і російські миротворці, а збройні формування "армії оборони Нагірного Карабаху" роззброять. Видання "Кавказский узел" зауважило, що Азербайджан дістав контроль над регіоном унаслідок фактичної капітуляції Степанакерта.

28 вересня "влада" невизнаного Нагірного Карабаху оголосила про припинення існування "республіки" з 1 січня 2024 року. Тисячі карабаських вірмен, приблизно 80% офіційного населення Нагірного Карабаху, уже покинули регіон.

До санкцій проти Азербайджану за дії в Нагірному Карабаху закликали члени Європейського парламенту. Зокрема, німецький євродепутат від групи "Зелених" Рейнгард Бютікофер зазначив, що ЄС має ввести санкції, включно з припиненням імпорту газу.