-2 Київ
"З'явилася статистична інформація, що середня заробітна плата в державному секторі перевищує середню по галузях економіки у 2,6 раза. Чи зможе економіка працювати, якщо всі державні службовці завтра зникнуть? Зможе. Та жодних проблем не буде! А от якщо зникне економіка, хто буде виплачувати заробітні плати державним службовцям? От саме для цього потрібно визначатися із пріоритетами", – сказав Гаврилечко.
Він підкреслив, що прив'язка бронювання до рівня зарплати або певної суми грошей є необґрунтованою, особливо в галузях, де дефіцит кадрів і зарплати низькі.
"Прив'язка до грошей, як на мене, абсолютно безглузда. Подивіться на вакансії, які пропонують, наприклад, інженерам. Абсолютно всюди ви можете почути: нам потрібні фахівці. Але виходячи з того, яку заробітну плату пропонують фахівцям, то вони нікому не потрібні взагалі. Тому що заробітна плата інженерів, яка є у вакансіях, або співставна, або на 10–15% перевищує, наприклад, заробітну плату, яку пропонують охоронцям чи касирам", – заявив експерт.
За словами Гаврилечка, професійний рівень головного інженера формується протягом кількох десятиліть, тому неможливо швидко замінити кваліфікованого фахівця. Тому важливіше не робити абстрактні розрахунки щодо відсотка бронювання, а здійснювати індивідуальний підхід до кожного підприємства.
"До кожної галузі, до кожного підприємства варто підходити окремо. Бо залежно від того, яке це підприємство, певним чином частина їх може працювати без половини робітників, а певна – ні. А якщо ні, то хто буде перекривати ті втрати у виробництві товарів та послуг? Це перше. Друге – потрібно зрозуміти, що в нас, попри складну ситуацію, є певні резерви. Наприклад, зараз фактично повністю укомплектовані штати комунальних підприємств та органів місцевого самоврядування, які вимушено переміщені з тих територій, які тимчасово окуповані. Їх можна використати в якості кадрового резерву", – резюмував економіст.
