"Просто бла-бла-бла". Кулеба закликав Захід чітко розповісти про реакцію на можливе вторгнення Росії в Україну

Політика

Сполученим Штатам, Великобританії та Європейському союзу треба докладно розповісти, як вони діятимуть стосовно Росії у разі її військового вторгнення в Україну. Про це міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив The Washington Post в інтерв'ю, яке було опубліковано 18 грудня.

Український дипломат пояснив, що якщо в Москві не розумітимуть, що на них чекає у разі такої агресії, вони подумають, що опоненти здатні лише на "просто бла-бла-бла".

Кулеба згадав, як у дитинстві батьки попереджали його, що якщо він не піде спати, "щось погане станеться", а він "кілька разів злякався", а потім запитав, що саме може статися.

Глава МЗС України вважає, що міжнародні санкції щодо Росії послаблювати не варто і, якщо це зроблять у Євросоюзі, Лондон і Вашингтон мають "діяти самостійно".

З-поміж заходів, які в Україні вважають необхідними для реагування на російську агресію, Кулеба згадав від’єднання РФ від міжнародної системи банківських переказів SWIFT, блокування можливості Росії залучати гроші на міжнародному ринку, а також економічні санкції проти найближчого оточення президента Росії Володимира Путіна.

Контекст

Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знов стягує війська до кордону з Україною.
21 листопада начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов заявив, що РФ готується до нападу на Україну наприкінці січня або на початку лютого, до того ж атака буде "набагато руйнівнішою, ніж будь-яка раніше". Глава Міноборони України Олексій Резніков повідомив в інтерв'ю Politico 13 грудня, що поблизу кордону України перебуває орієнтовно 100 тис. російських військових, які можуть атакувати відразу на кількох фронтах, використовуючи артилерію, танки та авіацію.
У Кремлі назвали повідомлення про підготовку вторгнення "вкиданнями", заявили, що "Росія не збирається ні на кого нападати і не виношує жодних агресивних планів", і звинуватили Київ у підготовці до агресії "проти "ЛНР" і "ДНР". У МЗС України спростували дезінформацію РФ про нібито підготовку до військового нападу на Донбасі.
США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.
7 грудня Путін і президент США Джо Байден провели двогодинну розмову захищеним каналом відеозв'язку. У Білому домі заявили, що Байден висловив "глибоке занепокоєння" Сполучених Штатів та їхніх європейських союзників у зв'язку з нарощуванням Росією сил навколо України. Байден попередив Путіна про "рішучі економічні та інші заходи" у разі вторгнення в Україну.
Путін під час розмови заявив, що НАТО робить спроби "освоєння" території України. "Тому Росія серйозно зацікавлена в одержанні надійних, юридично зафіксованих гарантій, що унеможливлюють розширення НАТО у східному напрямку та розміщення у суміжних з Росією державах ударних наступальних систем озброєнь", – сказав він. У Білому домі зазначили, що Байден не пішов на поступки російській стороні щодо ймлвірного вступу України до НАТО.
10 грудня Росія висунула вимогу до Північноатлантичного альянсу офіційно відкликати обіцянку Україні про її вступ до НАТО. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг на це наголосив, що право кожного народу вибирати свій шлях залишається фундаментальним для НАТО.
17 грудня МЗС РФ опублікувало свої пропозиції щодо "гарантій безпеки", згідно з якими США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу та військової співпраці з державами, які раніше входили до складу СРСР.
Україна також висунула свої вимоги у відповідь на заяви Кремля.