Резніков закликав західні країни допомогти Україні з озброєннями

Політика

Україні потрібна допомога озброєнням не лише оборонного, а й наступального характеру. Про це заявив міністр оборони України Олексій Резніков 18 грудня під час зустрічі з міністеркою оборони Данії Тріне Брамсен, пише пресслужба Міноборони України.

"Цивілізований світ за ці сім із половиною років дуже часто висловлював чергову стурбованість і занепокоєння. У 30-х роках таке вже було, коли Ліга Націй висловлювала стурбованість щодо агресивних дій [нацистського диктатора Адольфа] Гітлера. Ми всі знаємо, якою трагедією для світу це завершилося. Припинила своє існування Ліга Націй, і було розв’язано криваву Другу світову війну. Тому чергова стурбованість не працює щодо Кремля. Кремль відкрито оголосив ультиматум країнам НАТО", – сказав міністр.

За словами Резнікова, якщо уряд Данії, "розуміючи це, буде займати жорстку позицію і вести комунікацію з партнерами, в тому числі з країн Альянсу та ЄС, і буде реальна допомога озброєнням, технологіями для України, це зупинить агресора і він не піде у наступ".

"Озброєнням, маю на увазі, не лише захисного характеру, а й наступального. Тому що в Кремлі живуть дуже прагматичні люди, вони дуже добре рахують гроші. Якщо вони будуть розуміти, що ціна цього наступу, цієї агресії для них буде непомірною, вони на нього не наважаться. Це і економічні санкції, політичні, фінансові санкції і головне — допомога зброєю ЗСУ. Захищатися ми будемо самі, але допоможіть нам. Нам потрібна радіоелектронна боротьба, радіоелектронна розвідка, протиракетні комплекси, кіберзахист, нам потрібно посилювати наш флот. Усі ці потреби ми називаємо публічно, не приховуємо, і тоді агресор далі не піде”, – додав він.

Контекст

Одразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на факти й докази, надані Україною.
Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знов стягує війська до кордону з Україною.
21 листопада начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов заявив, що РФ готується до нападу на Україну наприкінці січня або на початку лютого, до того ж атака буде "набагато руйнівнішою, ніж будь-яка раніше". Глава Міноборони України Олексій Резніков повідомив в інтерв'ю Politico 13 грудня, що поблизу кордону України перебуває орієнтовно 100 тис. російських військових, які можуть атакувати відразу на кількох фронтах, використовуючи артилерію, танки та авіацію.
У Кремлі назвали повідомлення про підготовку вторгнення "вкиданнями", заявили, що "Росія не збирається ні на кого нападати і не виношує жодних агресивних планів", і звинуватили Київ у підготовці до агресії "проти "ЛНР" і "ДНР". У МЗС України спростували дезінформацію РФ про нібито підготовку до військового нападу на Донбасі.
США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.
Про "рішучі економічні та інші заходи" у разі вторгнення в Україну попередив Путіна 7 грудня під час онлайн-переговорів Байден.
В опублікованому 13 грудня інтерв'ю італійській газеті La Repubblica президент України Володимир Зеленський заявив, що кількість російських військ біля кордонів України після розмови Байдена з Путіним не скоротилася.