Російський шантаж працює. Підтримка України в ПАРЄ впала навіть порівняно із 2020 роком

Російський шантаж працює. Підтримка України в ПАРЄ впала навіть порівняно із 2020 роком Сесія ПАРЄ відбувалася із 25-го до 28 січня у змішаному форматі
Фото: EPA
Москва не поспішає гасити заборгованість перед Радою Європи, представники Росії в Парламентській асамблеї Ради Європи за кожної слушної нагоди повторюють, що можуть знову перервати роботу у Страсбурзі. Про це пише "Європейська правда".

Росія підтримує виграшну для себе стратегію поведінки фінансового шантажу в Парламентській асамблеї Ради Європи. Про це йдеться в матеріалі "Європейської правди", опублікованому 29 січня.

"Російський шантаж працює. У тому числі фінансовий. Саме завдяки цьому шантажу, через який організація занурилася у фінансову кризу, росіяни у 2019 році добилися зняття із себе санкцій у ПАРЄ. Тоді Москва погрожувала вийти з Ради Європи, якщо її не "розбанять", і це спрацювало", – йдеться у статті.

Підтримуючи цю стратегію, Москва не поспішає остаточно гасити заборгованість перед Радою Європи. Представники РФ за кожної слушної нагоди повторюють, що можуть знову перервати роботу у Страсбурзі, зазначило видання. 

Автор статті Сергій Сидоренко наголосив, що річ не тільки у фінансуванні. Європейські країни бояться виходу Росії з Ради Європи, тому діють усупереч логіці, "не розуміючи, що їхнє всепрощення лише додає [президенту РФ Володимиру] Путіну впевненості у своїй безкарності".

Другою причиною втрати підтримки України в ПАРЄ Сидоренко назвав незрозумілість планів офіційного Києва.

"Схоже, наші друзі на Заході втомилися боротися. І не розуміють, чи є у Києва план подальших дій. Іншими аргументами не пояснити те, що підтримка України впала навіть у порівнянні з минулим роком", – вважає журналіст.

Чергова сесія ПАРЄ відбувалася із 25-го до 28 січня у змішаному форматі – члени асамблеї беруть участь у роботі сесії дистанційно або очно у Страсбурзі.

Резолюцію з підтвердженням повноважень делегації РФ 28 січня ухвалили 107 голосами "за". Проти проголосувало 36 членів ПАРЄ, утрималося – 24.

Делегації різних країн, зокрема українська, пропонували свої поправки до проєкту резолюції, наприклад, ініціювали введення санкцій проти росіян за "дії, що суперечать принципам Ради Європи". Однак правки відхилив моніторинговий комітет ПАРЄ.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, коментуючи відмову ПАРЄ обмежити повноваження російської делегації, заявив, що ця ПАРЄ "зламалася".

Росію у квітні 2014 року через агресію щодо України позбавили права голосу в ПАРЄ. На знак протесту 2017 року РФ зупинила сплату внесків до бюджету Ради Європи (приблизно €33 млн на рік), що призвело до фінансової кризи в організації. У Росії заявили, що виплатять Раді Європи борг за внесками, якщо ПАРЄ "усуне загрозу дискримінації національних делегацій".

У ніч на 25 червня 2019 року ПАРЄ ухвалила резолюцію про зміну характеру санкції механізму, яка дала змогу делегації Росії повернутися в асамблею. 26 червня ПАРЄ 116 голосами (проти – 62, утрималося – 15) ухвалила резолюцію про підтвердження повноважень делегації РФ. 2 липня Росія виплатила внесок до Ради Європи.

У січні 2020 року Україна знову оскаржила повноваження російської делегації. Але в підсумку асамблея їх підтвердила.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати