Розенко: Ми прекрасно розуміємо, що до руйнування пам'ятників у Польщі та Україні причетний наш спільний сусід – РФ

Розенко: Ми прекрасно розуміємо, що до руйнування пам'ятників у Польщі та Україні причетний наш спільний сусід – РФ Розенко про українсько-польські відносини: Це має бути діалог – не монолог, не погрози, не ультиматуми з будь-якої сторони, а діалог між двома сторонами
Фото: kmu.gov.ua

Україна і Польща мають дати максимальну можливість дискутувати на історичні теми історикам, уважає віце-прем'єр-міністр України Павло Розенко.

Україна і Польща у вирішенні історичних питань мають бути налаштовані на діалог, а не на ультиматуми. Про це заявив віце-прем'єр-міністр України Павло Розенко в ефірі "5 каналу" 8 січня.

"Ми сформулювали власну позицію. На мою думку, потрібно максимально відвести внутрішньопольські і внутрішньоукраїнські політичні процеси від теми двосторонніх відносин, особливо що стосується непростих питань історії. По-друге, це має бути діалог – не монолог, не погрози, не ультиматуми з будь-якої сторони, а діалог між двома сторонами. Так, ми маємо підтримувати, зокрема, і проведення пошукових робіт як в Україні, так і в Польщі. Ми маємо максимально дати можливість дискутувати історикам, але ми не маємо накручувати суспільство ні в Польщі, ні в Україні гаслами з критикою одне одного", – заявив віце-прем'єр.

Він зазначив, що за день проблему відносин між Україною і Польщею не вирішити.

"Ми прекрасно розуміємо, що до руйнування пам'ятників у Польщі й осквернення польських пам'яток в Україні причетний наш спільний сусід – РФ", – сказав Розенко.

У жовтні 2016 року польський Сейм і Верховна Рада України ухвалили спільну Декларацію пам'яті та солідарності, яка мала покласти край історичним суперечкам. Незважаючи на це, історичне питання залишається джерелом напруженості між країнами.

Улітку цього року українська сторона відмовила польській у пошуку й ексгумації похованих на території України поляків.

2 листопада міністр закордонних справ Польщі та член партії "Право і справедливість" Вітольд Ващиковський заявив, що Польща має намір запустити процедуру, яка не дасть змоги в'їхати в країну українцям, що демонструють антипольські погляди. У МЗС України на це відповіли, що в країні немає антипольських настроїв.

17 листопада у Кракові відбулося засідання консультаційного комітету президентів України і Польщі. За підсумками переговорів сторони дійшли згоди зняти мораторій на проведення пошуково-ексгумаційних робіт в Україні і загальне їх відновлення, заступник глави Адміністрації Президента України Костянтин Єлісєєв та шеф канцелярії президента Польщі Кшиштоф Щерський "погодилися з важливістю" продовження роботи двосторонньої міжурядової комісії із захисту та повернення культурних цінностей. В адміністрації польського президента Анджея Дуди заявили, що вітають скасування мораторію на проведення ексгумації поляків в Україні.

18 листопада в Польщу не пустили відповідального секретаря Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті учасників антитерористичної операції, жертв війни і політичних репресій Святослава Шеремету, який заборонив ексгумацію польських могил на Волині.

За словами заступника голови Адміністрації Президента України Костянтина Єлісєєва, мову конфлікту в діалозі з Україною запровадила Польща.

13 грудня президент Польщі Анджей Дуда і президент України Петро Порошенко зустрілися в Харкові. Лідери дійшли висновку, що історичні питання не мають впливати на стратегічне партнерство України і Польщі, заявив Порошенко. Він анонсував засідання польсько-української комісії з історичних питань на рівні віце-прем'єр-міністрів країн, Україну в ній представить Розенко.

Дуда після зустрічі заявляв, що президенти домовилися "не робити кроків у межах чергових увіковічнень, які не ґрунтуються на науково перевірених доказах". Він також казав, що увічнювати потрібно "конкретних людей, які загинули".

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати