Розстрільна камера, запах Тимошенко, СНІД, план утечі. Інтерв'ю Гордона з VIP-в'язнями Лук'янівського СІЗО Луценком і Макаренком. Відео G

Інтерв'ю Гордон записав у межах спецпроєкту про Лук'янівський слідчий ізолятор, де свого часу сиділи й Макаренко, й Луценко. Перша частина цього проєкту вийшла 20 травня – Гордон відвідав ізолятор, і йому розповіли про умови, у яких зараз перебувають утримувані особи.

Макаренко й Луценко розповіли про:

• своє знайомство з Лук'янівським СІЗО та його запахи;
• те, чому в СІЗО заборонено радіопередавачі, годинники й футбольні м'ячі;
• "розстрільну камеру", у якій обидва в різний період сиділи;
• те, як тодішній президент України Віктор Янукович дав команду заарештувати високопосадовців, щоб дістати компромат на експрем'єрку Юлію Тимошенко;
• відеоспостереження за політичними ув'язненими в камерах;
• першу зустріч із Тимошенко після звільнення.

"Коли ти потрапляєш у в'язницю, у закритий простір, то найстрашніше спочатку – взяти себе в руки, оцінити ситуацію. Не знаю, як у кого, але в мене мандраж був", – сказав Макаренко.

Луценко згадав про аскетичні умови, у яких перебував, і зазначив, що для нього було принципово сидіти так само, як більшість інших в'язнів.

"Я собі не дозволяв до кінця в'язниці нічого того, що могли дозволити інші: ні мобільного, ні холодильника, ні другого матраца. Нічого! Мене привели в камеру – ось яка вона є, така є. У мене був іще один нюанс, на відміну від [Анатолія] Вікторовича: я був міністром внутрішніх справ. Тобто мої підлеглі садили в цю камеру людей. І якщо я відправляв людей у такі умови, то я – звісно, незаконно посаджений, потім я виграв і українські, і європейські суди – мав сидіти так само, як вони. Такі в мене моральні принципи", – сказав Луценко.

Макаренко у 2009–2010 роках був головою Державної митної служби, у 2014–2015 роках – заступником голови Держфіскальної служби України. 2010 року, під час президентства Януковича, його заарештували за підозрою в незаконному митному оформленні природного газу компанії "РосУкрЕнерго". Макаренко пробув у Лук'янівському СІЗО рік. 2012 року його засудили до чотирьох років позбавлення волі умовно.

Луценко у 2005–2006-му та 2007–2010 роках був главою МВС, у 2016–2019 роках – генпрокурором України. Луценка теж затримали 2010 року. Його обвинуватили в перевищенні повноважень під час приймання на роботу свого водія, а також у розтраті бюджетних коштів на святкування Дня міліції та засудили до чотирьох років позбавлення волі. Він просидів у Лук'янівському СІЗО приблизно два роки, а потім іще чотири місяці – у колонії.

Після перемоги Революції гідності вироки й Макаренку, й Луценку скасували.