+5 Київ
Польські сенатори від консервативної політичної партії "Право і справедливість" (PiS) відмовилися підтримати ініціативу глави Сенату Марека Карчевського про відкликання із Сейму законопроекту про заборону пропаганди тоталітаристських символів, зокрема і "українського націоналізму", повідомляє "Укрінформ".
Так, повідомляється, що відповідне рішення було ухвалене у вівторок, 21 лютого, на засіданні трьох комісій верхньої палати парламенту.
Сенатор від PiS Єжи Червінський, який запропонував зарахувати "український націоналізм" до числа тоталітарних символів, заявив, що польський парламент не повинен піддаватися тиску з боку України. Оскільки, на його переконання, спроба внести зміни в цей законопроект була зроблена після втручання посла України в Польщі.
Інші сенатори підтримали позицію Червінського, тому законопроект буде винесений на загальне обговорення в Сеймі Польщі.
У середині грудня 2016 року сенатський законопроект був знятий з порядку денного роботи нижньої палати польського парламенту.
22 липня 2016 року Сейм Польщі визнав Волинську трагедію геноцидом, а також постановив 11 липня Національним днем пам'яті жертв геноциду, здійсненого українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої. Коментуючи ухвалений документ, президент України Петро Порошенко заявив, що "багато хто захоче використовувати його для політичних спекуляцій".
8 вересня Верховна Рада ухвалила заяву, у якій назвала рішення польського Сейму некоректною оцінкою трагічних подій. Український парламент висловив "жаль і розчарування" рішеннями парламенту Польщі.
Збройні конфлікти між поляками і українцями почалися під час Другої світової війни і тривали до 1947 року. Однак історики, особливо польські, окремо виділяють 1943 рік та події на Волині, відомі як Волинська різанина, або Волинська трагедія. В інші роки вони відбувалися на Холмщині і в Закерзонні. Точна кількість загиблих у цих конфліктах невідома досі, але жертви обчислюються десятками тисяч. Більшість загиблих були поляками.
