Щаранський: Після арешту Ходорковського я зрозумів, що мені вже западло зустрічатися з Путіним G

Щаранський: Після арешту Ходорковського я зрозумів, що мені вже западло зустрічатися з Путіним Щаранський: Після 2004-го я просто уникав зустрічей із Путіним
Фото: Сергій Крилатов / Gordonua.com

В інтерв'ю засновнику видання "ГОРДОН" Дмитрові Гордону радянський дисидент, ізраїльський політик Натан Щаранський розповів, що зустрічався з Володимиром Путіним після того, як той став президентом Росії.

"Він мене запросив. І ми з ним їмо... До речі, на відміну від [президента України Володимира] Зеленського, який [на зустрічі 2023 року] потурбувався про те, щоб була й кошерна їжа, він – ні. І тому я майже нічого не їв. І я все думаю: чого він хоче? [...] То були його перші місяці. І раптом я розумію, що він хоче, щоб американці скасували поправку Вейніка – Джексона на захист радянських євреїв. Мовляв, "настав час", у нас вільний виїзд, ми дуже добре ставимося до єврейської громади", – описав дисидент те, що відбувалося.

Він зазначив, що передав слова Путіна на той момент президенту США Джорджу Бушу.

"Але це дійсно не моя справа. Наступного разу він мені сказав: "Я з вами відвертий не тому, що ви міністр, а тому, що читав протоколи ваших допитів". Ми з ним зустрічалися кілька разів. І, по-моєму, після арешту [російського бізнесмена Михайла] Ходорковського я зрозумів, що мені вже западло з ним зустрічатися. Тому що щоразу я маю обіцяти моїм друзям-дисидентам... Він тоді ще не був тим, ким потім став, але вже було видно, що він починає потроху затискати... Після 2004-го я просто уникав зустрічей", – пояснив Щаранський.

Ходорковський у 1997–2004 роках був співвласником російської нафтової компанії ЮКОС. 2004 року, за оцінками російського Forbes, зі статками $15,2 млрд він був найбагатшим бізнесменом Росії.

У 2003 році російські правоохоронці порушили кримінальну справу проти ЮКОСа щодо ухиляння від сплати податків, того самого року Ходорковського і його партнера Платона Лебедєва заарештували. Бізнесменів засудили до дев'яти років колонії (пізніше суд скоротив їм строки до восьми років), а компанія ЮКОС пройшла через процедуру банкрутства і 2007 року її ліквідували.

У 2009 році Ходорковському і Лебедєву висунули нові обвинувачення у другій справі ЮКОСа – про розкрадання акцій "дочок" нафтової компанії з подальшою легалізацією частини грошей. 2010 року їх засудили до 14 років колонії (пізніше строки скоротили до 11 років).

У грудні 2013 року Путін помилував Ходорковського, відразу після звільнення бізнесмен покинув Росію і зараз із сім'єю проживає у Великобританії. Загалом за ґратами Ходорковський провів 10 років. Зараз проти нього в РФ розслідують іще кілька кримінальних справ, зокрема так звану третю справу ЮКОСа (про розкрадання нафти й легалізацію викраденого майна заради отримання коштів від його реалізації), а також справу про вбивство мера Нефтеюганська 1998 року. Ходорковський провини в інкримінованих йому злочинах не визнає.

Відео: В гостях у Гордона / YouTube
Контекст

Щаранський народився 1948 року в Україні, у Донецьку (тоді мав назву Сталіно). Закінчив Московський фізико-технічний інститут (спеціальність – "прикладна математика"). Після здобуття вищої освіти працював у Всеросійському науково-дослідному інституті з перероблення нафти (ВНДІ).

1973 року подав документи на виїзд до Ізраїлю, але дістав відмову. Тоді ж його звільнили із ВНДІ. До середини 1970-х став активним учасником еміграційного руху євреїв-відмовників і одним з ініціаторів створення Гельсінської групи в Москві. Був помічником академіка Андрія Сахарова. Брав активну участь у єврейському русі в СРСР, демонстраціях і голодуваннях протесту.

У  1977 році його заарештували за обвинуваченням у зраді Батьківщини та антирадянській агітації. Як стверджувало обвинувачення, Щаранський діяв за завданням іноземних розвідувальних служб. У 1978 році його засудили до 13 років позбавлення волі. В ув'язненні неодноразово потрапляв у штрафний ізолятор, оголошував голодування, десятки разів зазнавав примусового годування. 1986 року його звільнили в межах обміну, після чого він емігрував до Ізраїлю.

У 1995 році заснував і очолив партію "Ісраель ба-Алія", яка захищає інтереси репатріантів із колишнього СРСР.

Щаранський був депутатом ізраїльського парламенту. Обіймав посади міністра промисловості й торгівлі (1996–1999), глави МВС (1999–2000), міністра будівництва (2001–2003), міністра у справах Єрусалима (2003–2005). У 2009–2018 роках був головою виконавчого комітету Єврейського агентства.

2006 року тодішній президент США Джордж Буш нагородив Щаранського Президентською медаллю Свободи, яка є найвищою цивільною нагородою Америки.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати