"Щоб не постраждали невинуваті люди". Мати Шеремета заявила, що не дістала відповідей на питання про вбивство її сина

"Щоб не постраждали невинуваті люди". Мати Шеремета заявила, що не дістала відповідей на питання про вбивство її сина Людмила Шеремет: Якщо обвинувачують людей, якщо їх заарештовують, то треба мати якісь дуже вагомі підстави для цього
Фото: pravda.com.ua
Мати убитого 2016 року в Києві журналіста Павла Шеремета Людмила Шеремет в інтерв'ю "Українській правді" розповіла про ставлення до підозрюваних у вбивстві її сина.

Наприкінці 2019 року, коли було затримано трьох підозрюваних у вбивстві, президент України Володимир Зеленський заявив, що отримано "дуже багато відповідей" на питання щодо цієї справи.

На запитання, чи дістала мати загиблого ці відповіді, вона відповіла: "Ні".

"Які відповіді? Якщо обвинувачують людей, якщо їх заарештовують, то треба мати якісь дуже вагомі підстави для цього. А люди вже стільки сидять. Два роки триває це, і все те саме... Я тільки говорю про те, щоб не постраждали невинуваті люди", – сказала вона.

Вона підкреслила, що в неї немає "ні поганого, ні доброго ставлення" до затриманих, і, на її думку, з її боку мати таке ставлення було б злочинним – довести їхню винуватість або невинуватість мають відповідні органи й суд.

"Мені б дуже хотілося вірити, щоб люди не постраждали даремно. Для цього ж і триває суд – щоб засвідчити, що, так, вони винні, або навпаки, виправдати людей, щоб люди невинуваті не постраждали", – сказала вона.

Мати журналіста зауважила також, що їй хотілося б, щоб судовий процес тривав гідно, і "адвокати з того боку не хамили адвокатам нашим". Вона ще раз підкреслила, що не зацікавлена в тому, щоб постраждали невинуваті.

На запитання про аудіозаписи, на яких, імовірно, керівники КДБ Білорусі обговорювали стеження за Шереметом і його фізичне усунення, мати журналіста зазначила, що "тоді, коли таке відбувалося у країні", для неї не стали несподіванкою ці записи.

Водночас на запитання про версії, якій вона вірить найбільше, вона відповіла: "Я ні в що не вірю, ні в що".

Контекст

Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок підриву машини, яка належала співзасновниці видання "Українська правда", цивільній дружині журналіста Олені Притулі. Прокуратура кваліфікувала інцидент як умисне вбивство, скоєне у спосіб, небезпечний для життя багатьох людей.

Слідство розглядало чотири версії мотивів убивства Шеремета: професійна діяльність, особисті неприязні стосунки, дестабілізація ситуації в Україні, убивство помилково (замість Притули).

У лютому 2017 року пріоритетною версією поліція називала журналістську діяльність Шеремета, а у грудні 2019 року основною версією стала дестабілізація ситуації в Україні через убивство відомої людини.

12 грудня 2019 року на той момент міністр внутрішніх справ Арсен Аваков повідомив про затримання підозрюваних у причетності до вбивства Шеремета. Пізніше того самого дня Нацполіція назвала імена ймовірних причетних, ними стали лікарка Юлія Кузьменко, ветеран АТО Андрій Антоненко і військова медсестра Яна Дугарь.

Усіх їх заарештували, пізніше їх випустили із СІЗО – Дугарь під особисте зобов'язання, Кузьменко та Антоненка під домашній арешт. Провини підозрювані не визнають. Їхній захист і ЗМІ звертали увагу на численні нестикування в доказах проти них.

22 травня 2020 року поліція повідомила захист підозрюваних про закінчення досудового розслідування.

Шевченківський райсуд Києва ухвалив рішення, що судити Антоненка, Дугарь і Кузьменко будуть за участю присяжних. Перше засідання по суті відбулося 28 вересня.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати