+16 Київ
За твердженням екссудді, приблизно на 126-й день його полону йому сказали привести себе до ладу, погодували і дали одяг, щоб переодягтися. Він вважав, що його повезуть до СБУ "здаватися".
Чауса з маскою на голові посадили в автомобіль. Після семи-восьми годин поїздки двоє чоловіків посадили суддю у гумовий човен, що лежав на березі водойми. Ще кілька людей залишилося на березі з автомобілем.
За деякий час чоловіки супроводу почали панікувати, оскільки човен пропускав воду, розповідає Чаус. У цей час він вирішив тікати – звалив одного з чоловіків у воду і впав разом із ним. Після короткої бійки він спробував утекти.
"Я почав плисти і через кілька хвилин приплив до берега... та заховався в очерет попід берегом... Я через втому та пережитий стрес заснув. Коли я прокинувся, почало світати. Однак ні автомобіля, ні човна, як і всіх тих осіб, на тому березі вже не було. Я почав чекати, коли здійметься вітер, щоб рухатися в очереті, не здіймаючи зайвих звуків", – цитує видання Чауса.
Прокинувшись, екссуддя продовжив шлях, доки не побачив покажчик синього кольору, на якому було вказано "Чернівці 6". Він пішов у напрямку, вказаному на знаку, думаючи, що рухається до обласного центру – міста Чернівці.
"Пройшовши десь 2 км, я зупинив молоковоз. Водієм був літній чоловік із вусами, сідий, говорив українською мовою. Я запитав, чи підвезе він мене до селища, зазначивши, що грошей у мене немає. Він погодився, і я сів до нього в автомобіль. Проїхавши приблизно 10–15 хвилин (молоковоз їхав повільно), ми прибули... Я зрозумів, що ці Чернівці – не обласний центр, а звичайне селище", – розповів Чаус.
