+18 Київ
Рішення Конституційного Суду про скасування низки антикорупційних норм свідчить про те, що нинішня еліта України налякана роботою Вищого антикорупційного суду, який почав саджати корупціонерів до в'язниці. Таку думку в ефірі програми "Мокрик По-Живому" на телеканалі hromadske висловив директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник.
"Суд не просто почав працюватиме 5 вересня 2019 року. За останні три місяці Антикорупційний суд ухвалив більше ніж 10 вироків із реальним позбавленням волі. Поки ці справи не надто гучні, але ці справи налякали тих суб'єктів, які зараз перебувають у суді. Наприклад, пан [екснардеп Микола] Мартиненко. Видно, що люди просто переживають, бояться, тому що цей суд поки неможливо купити – сподіваюся, так буде завжди", – сказав Ситник.
На його думку, це вже схоже на той наслідок антикорупційної реформи, на який усі чекали – "справедливі вироки за корупційні дії".
"Тому я думаю, що це пов'язано з тим, що ми наблизилися до точки неповернення в антикорупційній реформі. Вироків стає все більше, це вже тенденція. І ця тенденція злякала еліту, яка, в тому числі, перебуває в судах", – підкреслив глава НАБУ.
Він також висловив думку, що ще однією причиною атаки на антикорупційні органи є спроби проросійських сил зіпсувати відносини України із західним партнерами.
"Ви ж бачили, хто вносив це подання? Якщо ви не знаєте, то більшість депутатів, які підписали його, – від "Опозиційною платформи – За життя", – додав Ситник.
У серпні цього року у КСУ передали подання 47 народних депутатів щодо конституційності положень законів, які становлять так звану антикорупційну платформу.
27 жовтня українські ЗМІ, посилаючись на джерела, повідомили, що КСУ визнав неконституційною ст. 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає кримінальне покарання за декларування недостовірної інформації.
Представниця Верховної Ради в Конституційному Суді Ольга Совгиря заявила, що КСУ ухвалив рішення із "кричущими процесуальними порушеннями". Представник президента України у КСУ Федір Веніславський висловив думку, що таке рішення може призвести до негативних наслідків для європейської інтеграції України.
28 жовтня рішення КСУ офіційно опублікували. У ньому, зокрема, ішлося про те, що на думку суддів Конституційного Суду, встановлення кримінальної відповідальності за декларування заздалегідь недостовірних даних, а також умисне неподанння декларацій є надмірним покаранням за вчинення таких правопорушень. Низку положень антикорупційного законодавства, зокрема ст. 366-1 Кримінального кодексу, визнано неконституційними, вони втратили чинність із 27 жовтня.
НАЗК у зв'язку з рішенням КСУ закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їх перевірку, зберігання та оприлюднення. Голова агентства Олександр Новіков назвав рішення КСУ "нищівною поразкою антикорупційної реформи". НАЗК заявило, що реєстр електронних декларацій не буде працювати доти, доки Верховна Рада не ухвалить нового закону, який надасть НАЗК можливість відкривати таку інформацію.
У НАЗК вважають, що судді КСУ ухвалили рішення про неконституційність кримінальної відповідальності за недостовірне декларування у власних інтересах, тому що у деклараціях двох із них агентство раніше виявило ознаки подавання неправдивої інформації.
