Втрати російських окупантів
895 450

ОСОБОВИЙ СКЛАД

10 344

ТАНКИ

370

ЛІТАКИ

331

ГЕЛІКОПТЕРИ

США планують "велику угоду" з Білоруссю, яка здатна зменшити вплив Москви на Мінськ – NYT

США планують "велику угоду" з Білоруссю, яка здатна зменшити вплив Москви на Мінськ – NYT За даними видання, США пропонують зниження санкційного тиску на Білорусь в обмін на звільнення більшої кількості політв'язнів
Фото: ЕРА

США планують укласти "велику угоду" з Білоруссю про звільнення більшої кількості політв'язнів в обмін на послаблення санкцій щодо білоруських банків та експорту калію – головного компонента добрив, виробництво яких є важливим для економіки країни. Про це 15 лютого написала The New York Times із посиланням на джерела.

За даними видання, наступного дня після телефонної розмови президента США Дональда Трампа з нелегітимним президентом Росії Володимиром Путіним заступник помічника держсекретаря США Крістофер Сміт разом із двома американськими посадовцями зустрівся з Олександром Лукашенком, який називає себе президентом Білорусі, та з головою комітету державної безпеки Білорусі. Зустріч передувала звільненню трьох білоруських політв'язнів і була першою зустріччю Лукашенка з високопоставленим представником Держдепу США за останні п'ять років.

"Вона [зустріч] може стати початком процесу відновлення відносин між США та Білоруссю, яка залишається найближчим союзником Росії", – вважають у NYT.

Сміт назвав звільнення трьох білоруських політв'язнів "величезною перемогою" і пов'язав це з політикою Трампа "мир через силу". Про те, кого звільнили, він не сказав. Журналістка CBS News із пулу Білого дому Дженніфер Джейкобс у мережі Х написала, що "один – громадянин США, який хоче залишатися приватним, ще двоє – не американці, зокрема журналіст "Радіо Свобода".

На зустрічі західних дипломатів у Вільнюсі Сміт заявив, що наступним кроком із Білоруссю може стати "велика угода", за якою вдасться звільнити ще більше політичних в'язнів в обмін на послаблення обмежень США.

Присутні на брифінгу дипломати розповіли, що Сміт також повідомив про готовність Лукашенка зменшити рівень репресій, яку він начебто підтвердив. Ще однією метою Вашингтона, яку назвав дипломат, є "створення для Лукашенка умов, які б дали йому можливість хоча б частково вийти з-під впливу Росії".

Додатково зазначають, що Сміт, який займався політикою щодо Білорусі в адміністрації експрезидента США Джо Байдена, торік розпочав переговори з американськими союзниками про можливість послаблення санкцій, проте досі він не відвідував Мінська для зустрічей із Лукашенком.

Ексголова Служби зовнішньої розвідки Польщі Пьотр Кравчик, який працював із першою адміністрацією Трампа над послабленням контролю Росії над Білоруссю, зазначив, що Білорусь є "частиною ширшого американського підходу до Росії" і що "переговори з Білоруссю створюють додаткові важелі для США, щоб сигналізувати РФ про потребу бути уважнішою до американських аргументів".

Білоруський аналітик Артем Шрайбман, який виїхав із країни, наголосив, що є "великим питанням", як Кремль відреагує на потенційне зближення Білорусі із Заходом. Водночас, на його думку, "для Білорусі немає швидкого чи легкого способу дистанціюватися від Росії, враховуючи економічне домінування Москви над країною".

Шрайбман вважає, що США навряд чи мають якийсь особливий план щодо Білорусі, однак "чинник Трампа, безумовно, створює певний імпульс, оскільки всі, включно з Лукашенком, намагаються справити враження на президента США і змагатися за його увагу".

Водночас правозахисна група "Весна" заявила, що станом на 15 лютого у Білорусі політв'язнями є 1226 осіб. За останні місяці Лукашенко звільнив понад 200 із них, зокрема двох американців після інавгурації Трампа, але опозиційні активісти кажуть, що за той самий період було заарештовано ще більше людей, інформує NYT.

Контекст

Після президентських виборів у Білорусі, які відбувалися 9 серпня 2020 року і які міжнародна спільнота не визнала як демократичні, почалися масові акції протесту незгодних із їхніми результатами. Людей жорстко розганяли, зокрема з використанням світлошумових гранат, гумових куль і водометів. Влада заявила про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох. На піку в мітингах брало участь по кілька сотень тисяч людей, 2021 року протестна активність припинилася, але силовики й далі затримували опозиціонерів.

Центральна виборча комісія Білорусі призначила наступні вибори президента на 26 січня 2025 року.

16 серпня нелегітимний президент Білорусі підписав указ про помилування 30 політв'язнів, які відбували покарання за участь у протестах.

20–21 серпня 2024 року правозахисні ініціативи "Весна" і Dissidentby повідомили, що Лукашенко "помилував" і відпустив щонайменше 16 осіб, яких за його режиму засудили до тюремних строків. Політв'язнів у Білорусі відпускали й у липні, нібито після "помилування". У Державному департаменті США тоді звернули увагу, що понад 1400 політв'язнів залишаються під вартою в Білорусі.

5 січня 2025 року правозахисний центр "Весна" оголосив, що протягом 2024 року в Білорусі зафіксували щонайменше 8895 фактів репресій, що більше, ніж було за рік до того.

26 січня, коли в Білорусі відбулися чергові президентські вибори, на яких переміг Лукашенко, державний секретар США Марко Рубіо повідомив, що влада Білорусі відпустила з-під варти американську громадянку Анастасію Нухфер.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати