"Лукашенко 16 серпня підписав указ про помилування 30 осіб, засуджених за злочини протестної спрямованості. Серед помилуваних – 14 жінок і 16 чоловіків, деякі з них мають серйозні захворювання. Є люди пенсійного віку", – ідеться в повідомленні.
У Мінську стверджують, що помилувані Лукашенком нібито "визнали провину, щиро покаялися у скоєному й узяли зобов'язання вести правослухняний спосіб життя".
"Підписаний акт про помилування – фактично шанс цим особам реабілітуватися перед державою і суспільством", – заявила пресслужба Лукашенка.
Політв'язнів у Білорусі відпускали й у липні, нібито після "помилування". У Державному департаменті США тоді звернули увагу, що понад 1400 політв'язнів залишаються під вартою в Білорусі.
Контекст
9 серпня 2020 року в Білорусі відбулися чергові вибори президента. За офіційними даними, перемогу в них ушосте здобув Лукашенко. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – перемогу опозиціонерки Світлани Тихановської.
Після виборів президента 2020 року в Білорусі почалися масові акції протесту незгодних із їхніми результатами. Їх жорстко розганяли, зокрема з використанням світлошумових гранат, гумових куль і водометів. Влада заявила про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох. На піку в мітингах брало участь кілька сотень тисяч людей, 2021 року протестна активність припинилася, але силовики й далі затримували опозиціонерів.
Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна і Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.
Євросоюз і США неодноразово вводили санкції проти Білорусі за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів.
У доповіді Комітету ООН проти катувань, яку опублікували 10 травня 2024 року, ідеться, що застосування катувань є систематичною практикою в Білорусі.
-2 Київ
