Політика

Столтенберг про допомогу Україні: Той факт, що США не ухвалили рішення, вплинув на ситуацію на полі бою

17 лютого 2024, 01.14 Этот материал также можно прочитать на русском

Незважаючи на складну ситуацію на полі бою, не треба недооцінювати Україну, зазначив Столтенберг Фото: nato.int

Завдання союзників по НАТО – забезпечити подальшу підтримку Україні, оскільки це в інтересах їхньої безпеки. Про це на брифінгу для ЗМІ 16 лютого перед початком Мюнхенської конференції з безпеки заявив генсек Альянсу Єнс Столтенберг. Відео опубліковано на YouTube-каналі NATO News.

"Ситуація складна. Той факт, що Сполучені Штати не ухвалили рішення, вплинув на ситуацію на полі бою. Водночас я, як і раніше, очікую, що США ухвалять рішення й далі надавати підтримку", – сказав Столтенберг.

Також, за його словами, важливо визнати, що, незважаючи на складну ситуацію на полі бою, "не треба переоцінювати [країну-агресора] РФ і недооцінювати Україну".

"Лише цього тижня українці вкотре продемонстрували свою майстерність і компетентність, коли йдеться про глибокі удари, потопивши один із російських кораблів у Чорному морі, – наголосив Столтенберг. – Ми також стали свідками нових заяв про розширення підтримки України. На зустрічі міністрів оборони країн НАТО цього тижня союзники оголосили про збільшення підтримки літаків F16, посилення протиповітряної оборони. Окрім того, кілька союзників об'єдналися й пообіцяли передати Україні 1 млн дронів".

Генсек НАТО привітав підписання Німеччиною і Францією угод з Україною у сфері безпеки.

"Вони не є альтернативою членству в НАТО, але вони допомагають Україні наблизитися до членства. Тому ми маємо й далі підтримувати Україну й добиватися того, щоб вона стала членом Альянсу", – резюмував Столтенберг.

Контекст

20 жовтня 2023 року президент США Джо Байден подав запит у Конгрес на додаткове фінансування на суму приблизно $106 млрд. Воно, зокрема, передбачало допомогу Україні ($61,4 млрд, найбільший пакет) та Ізраїлю ($14,3 млрд), а також надання коштів на безпеку південного кордону США. Проте розгляд документа заблокували представники Республіканської партії, які наполягають на посиленні заходів контролю над міграцією на кордоні США з Мексикою. Байден назвав політичним шантажем відмову республіканців підтримати законопроєкт, зазначивши, що "ставки надто високі, а наслідки надто значні".
Кілька місяців республіканці й демократи вели переговори щодо компромісного двопартійного законопроєкту. 5 лютого Сенат США презентував документ, у ньому загальна сума коштів, які виділяють, становила $118 млрд, із них Україні було передбачено $60 млрд. Частина республіканців назвала двопартійну угоду мертвою й заявила, що шансів ухвалити цей законопроєкт немає. Саботувати угоду республіканців закликав і експрезидент Дональд Трамп. Він сказав, що США потрібен окремий законопроєкт про кордони й імміграцію і він не має бути прив'язаним до іноземної допомоги в жодному вигляді. Сенат не підтримав цього законопроєкту.
10 лютого Трамп закликав Сенат США не надавати допомоги Україні й іншим країнам безоплатно. Але 13 лютого законопроєкт про допомогу Україні, Ізраїлю й Тайваню без угоди про міграційну реформу й безпеку кордону на загальну суму $95,3 млрд підтримали у верхній палаті Конгресу США. Його має затвердити Палата представників, яка пішла на канікули до 28 лютого, не розглянувши документа.