$39.66 €42.49
menu closed
menu open
weather +22 Київ

Створення союзу з Польщею та Великобританією підтримує більше українців, ніж вступ у НАТО – соцопитування

Створення союзу з Польщею та Великобританією підтримує більше українців, ніж вступ у НАТО – соцопитування Курс України в НАТО прописано у Конституції
Фото: depositphotos.com
Підтримка створення військово-політичного союзу у складі України, Польщі та Великобританії серед громадян України зросла із 61% (у січні цього року) до 85%. Про це свідчать результати опитування, проведеного соціологічною групою "Рейтинг" 18 березня.

Як зазначено в результатах опитування, наразі підтримка такого союзу вища, ніж підтримка інтеграції України з НАТО (72%).

44% опитаних вважають, що Україна має обов'язково вступити в НАТО, 42% – Україна має продовжувати співпрацю з НАТО, але не ставати членом Альянсу. Співпрацю з НАТО поза членством Альянсу підтримує більше людей, ніж до війни, ця цифра зросла завдяки тим, хто раніше говорив, що з НАТО взагалі не потрібно співпрацювати (зараз таких лише 7%).

Найбільше прихильників вступу в НАТО серед жителів західних, центральних областей. На півдні та сході України більше підтримують співпрацю поза членством в Альянсі.

Інфографіка: ratinggroup.ua Інфографіка: ratinggroup.ua

Найбільш дружніми до України країнами, на думку громадян країни, є Польща, Литва, Великобританія та США.

Також дружніми вважають Чехію, Румунію, Молдову, Словаччину, Туреччину, Францію, Словенію. Приблизно половина опитаних вважає дружніми Угорщину, Грузію та Німеччину, ще третина – нейтральними.

Китай зараз для українців здебільшого нейтральна країна. Водночас РФ (98%) та Білорусь (сумарно 84%) для українців – це ворожі країни. Ставлення до цих країн значно погіршилося після повномасштабного вторгнення РФ в Україну за підтримки Білорусі.

Інфографіка: ratinggroup.ua Інфографіка: ratinggroup.ua

Під час дослідження методом CATI (Computer Assisted Telephone Interviews – телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера) опитали 1000 респондентів віком від 18 років у всіх областях, окрім тимчасово окупованих. Помилка репрезентативності дослідження з імовірністю 0,95 не більше ніж 3,1%.

Контекст

Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.

7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення до Конституції положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.

2018 року НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей.

14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначено, що Альянс підтримує входження України в НАТО.

Якщо Північноатлантичний альянс не готовий прийняти Україну до своїх лав, то має надати їй гарантії безпеки, заявив Зеленський 1 березня 2022 року на тлі масового військового вторгнення РФ в Україну. "Наші партнери, якщо вони не готові прийняти Україну в НАТО... тому що Росія не хоче, щоб Україна була в НАТО, мають розробити спільні гарантії безпеки для України", – сказав глава держави.

За словами голови парламентської фракції "Слуга народу" Давида Арахамії, Україна готова розглянути прямі гарантії безпеки від різних країн як альтернативу членству в НАТО.

18 березня голова Верховної Ради Руслан Стефанчук допустив можливість зміни Конституції щодо євроатлантичної інтеграції України за підсумками переговорів із Росією про припинення війни. Представник президента у Конституційному Суді, нардеп від "Слуги народу" Федір Веніславський наголосив, що під час воєнного стану Конституцію міняти не можна.